Якби ти знав, що тобі лишилося кілька хвилин, що сказав би найближчим? Люди, які телефонували із захоплених літаків 11 вересня, казали одне: я тебе люблю. Проповідь звертається до другого і третього розділів Першого послання до солунян, де Павло, свідомий близької вічності, запитує друзів лише про одне, про їхню віру (1 Сол 2-3). Послухай і подумай, чи люди довкола тебе взагалі знають, що стосунки з Ісусом для тебе найважливіші.
Мої стосунки з погляду вічності
Вічність? Тепер!
Живучи в сьогоденні, іноді легко забути про вічність і жити так, ніби те, що є тут і зараз, це все, на що ми можемо сподіватися. Однак апостол Павло у своєму 1-му Посланні до Солунян, хоча й пише про дуже повсякденні справи, постійно нагадує своїм адресатам про вічність, і кожен розділ цього послання закінчується згадкою про друге пришестя Ісуса. Він робить це тому, що, хоча ми живемо в сьогоденні й боремося з «тут і зараз», ми можемо навчитися дивитися на своє життя, щоденні випробування та вибори з перспективи вічності, і це все змінює.
Переглянути всю серію
11 проповідей
