На похороні чоловіка вдова, хвора на Альцгеймера, знову й знову питала, кого сьогодні ховають, і щоразу переживала втрату заново. Пам’ять крихкіша, ніж нам здається, і це стосується також того, що Бог для нас зробив. Ця історія відкриває проповідь про дванадцять каменів, винесених із дна Йордану (Нав 3). Ізраїль мав скласти з них знак, про який колись запитають діти, бо народ, який забуває Божі діла, швидко забуває й самого Бога. Послухай, якщо хочеш мати у своєму житті такі місця й пам’ятки, які нагадують тобі, ким Він є.
Пам’ятати про важливе
Вперед!
Життя, це зміни та подолання нових викликів, а деякі з них, здається, нас перевершують. Щоб краще впоратися з цим завданням, варто звернутися до Книги Йосуа, яка розповідає про те, як ізраїльтяни, хоча й не відчували себе до цього готовими, мусили увійти до своєї омріяної Землі Обітованої. Виявляється, коли ми рухаємося вперед, найважливіше, це те, з ким ми йдемо і кого слухаємо.
Переглянути всю серію
8 проповідей
