Серії проповідей

Як йти по життю, коли іноді нам бракує сил, щоб зрушити з місця, а навіть коли нам вдається вирушити в дорогу, ми не дуже знаємо, у якому напрямку рухатися? Перед подібними викликами стояли ізраїльтяни, коли вони ще були рабами в Єгипті. Однак у їхню історію знову втрутився сам Бог, Той, хто визволяє, навчає, веде та надає нову ідентичність усім, хто заблукав.

Перед нами, «Вихід».

Наш світ роздирають конфлікти. Ми не маємо великого впливу на ті, що мають міжнародний чи політичний характер. Проте кожен із нас може впливати на стосунки у своєму найближчому оточенні, і навіть цей світ не позбавлений гніву, суперечок, сварок та образ.

Прислухаючись до вчення Ісуса, ми спробуємо з’ясувати, що означає те, що Христос є Шляхом крізь конфлікт. Ми поміркуємо над тим, як наслідування Ісуса впливає на те, як ми справляємося з гнівом, вирішуємо непорозуміння та ставимося до тих, хто нас кривдить.

Ми живемо на переповненій планеті, де мешкає понад 8 мільярдів людей. Тому вміння будувати стосунки з іншими є неминучим. Протягом найближчих тижнів ми будемо розмірковувати над тим, як життя з Ісусом впливає на наше життя з іншими, вдома, на роботі, у спільноті та в суспільстві.

Якщо Ісус є шляхом, тобто способом мудрого життя, то чи може Він допомогти нам орієнтуватися у складному світі політики, щоб ми не застрягли на жодному повороті? Як християни повинні мислити та говорити про політику? Як сприймати владу і якими методами змінювати світ? Попереду нас чекає захоплююча подорож у світ Біблії та політики.

Питання, це як ключі. Вони відчиняють нові двері, спонукають шукати відповіді та ведуть до важливих відкриттів. Деякі з цих питань важливіші за інші, адже від них залежить дуже багато. Одне з найважливіших звучить так: Хто такий Ісус? Чи був Він шахраєм, який ввів в оману своїх учнів, а потім, мільйони людей у світі? Божевільним, який страждав на манію величі? А може, тим, за кого Він себе видавав? Ким Він був? У пошуках відповіді на це питання ми вирушаємо в подорож Євангелієм від Марка, бо знаємо, що від цієї відповіді залежить дуже багато.

Щоразу, коли наближаються Різдвяні свята, ми можемо знову згадати найпрекраснішу Історію, про те, як Бог став людиною і прийшов у світ, щоб спасти нас.

Читаючи чотири Євангелія, ми відкриваємо для себе, що кожен з євангелістів подає ці події з дещо іншої перспективи. Дехто зосереджується на самих обставинах народження Ісуса, інші, розповідаючи про Його прихід, сягають аж до створення світу або до пророцтв Старого Завіту.

Однак усі вони, по суті, розповідають одну Історію, Історію Спасіння. І ми можемо не лише слухати її.
Ми запрошені стати її частиною, наслідуючи Ісуса, її головного Героя.

Проходячи крізь життя, ми чуємо безліч різних голосів. Деякі з них ми ігноруємо, іншим приділяємо більше уваги. З цього натовпу звуків ми мусимо вибрати ті, що справді важливі, адже багато чого в житті залежить від того, кого ти слухаєш.

Однак у цьому щоденному галасі легко пропустити найважливіший голос, голос самого Бога.

В історії пророка Іллі всі стикаються з одним і тим самим викликом:
Чи послухають вони? Чи послухає цар? Чи послухає Ізраїль? А навіть, чи послухає сам пророк?

У цій розповіді, сповненій галасу та суперечливих голосів, є ті, хто не лише почув, а й послухав. Іноді це зовсім несподівані люди.

Але найголовніше питання звучить так:
Чи почую я, і чи послухаюся?

Ісус доручив нам нести Добру Новину про спасіння аж до кінців землі. Однак ми не перші, хто це робить. Тому, шукаючи натхнення для дії, ми хочемо вчитися у тих, хто був на самому початку, звертаючись до Книги Діянь Апостолів.

Читаючи її, ми відкриваємо, що, попри численні перешкоди, Євангеліє, проповідуване в силі Святого Духа, не можна зупинити. Воно долає чергові бар’єри й перетворює життя людей, часто тих, від кого цього найменше очікують.

«Діяння апостолів», це книга, в якій справді багато чого відбувається. Варто її читати, щоб щось відбулося також у твоєму житті, і в житті людей, яких Бог ставить на твоєму шляху.

Коли діти ще маленькі, вони вчаться, спостерігаючи за поведінкою дорослих. Підлітки мають своїх кумирів, якими захоплюються і намагаються бути схожими на них. Навіть дорослі шукають для себе авторитетів, які їх надихають, і дотримуються їхніх поглядів. Однак у цьому світі, де кожен за кимось іде, запрошення Ісуса «Іди за Мною і наслідуй Мене» залишається актуальним.

Це заклик до чогось більшого, ніж просто захоплення Його вченням, черпання натхнення з Його поглядів чи навіть визнання Його моральним авторитетом. Наслідування Ісуса змінює все наше життя. Це означає, що ми вирішуємо бути з Ісусом, ставати подібними до Ісуса і робити те, що робить Ісус.

Подорожі та розмови чудово доповнюють одне одного. Найкраще подорожувати в гарній компанії, адже тоді кожна подорож стає нагодою не лише для обміну думками, а й для спільного мовчання. Літо, час відпусток і поїздок, сприяє тому, щоб згадати, що Бог є найважливішим супутником нашої подорожі, у тому числі й тієї найбільшої, яку називають життям. А якщо ми вже мандруємо разом із Ним, то, окрім моментів, коли ми мовчимо й радіємо лише своїй присутності, варто також радіти розмові.

Тому цього літа ми читатимемо цикл псалмів, які називають паломницькими або мандрівними, оскільки їх декламували під час подорожі до Єрусалима. Це подорож крізь повороти життя, від смутку й самотності до спільноти та прославлення. Однак найголовніше в ній те, що ми можемо йти й розмовляти з самим Богом.

Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що щось є «духовним», а щось, ні? У сучасному світі це слово набуло безлічі значень та асоціацій. Водночас Святе Письмо показує нам, що все, що ми робимо у своєму житті, має духовний характер, «що б ви не робили, все робіть на славу Божу» (1 Кор. 10:31) і має бути відображенням Його природи. Тож яким чином те, що ми робимо, може відображати тринітарну природу Бога Отця, Сина і Святого Духа?

З початку часів королівства з’являлися й зникали. Старі замінювалися новими. Кожне наступне королівство жило в переконанні, що зможе уникнути помилок своїх попередників. Правителі прагнули увійти в аннали історії з надією, що їхні нащадки зміцнять їхню спадщину й прославлять імена батьків на віки. Однак час, не вірний супутник історії. Він, безжалісний суддя, який прирікає великих і малих на розпад, поразку та забуття. Такою є доля кожного королівства. І кожного короля. За винятком одного…

З усіх духовних практик, яких учні могли попросити Ісуса навчити їх, вони обрали саме цю: молитву. Сам Ісус не лише навчав їх, як молитися, а й через історії та притчі показував, як смиренна й наполеглива молитва може змінювати реальність. «Проривати небо», так про молитву писав Джон Ортберг, і саме цьому ми хочемо навчитися разом з учнями Ісуса під час Великого посту.

Енді Стенлі колись сказав: «Твоя відсутність відповідальності зрештою стане чиєюсь відповідальністю». Іншими словами, якщо ти не візьмеш на себе відповідальність за те, що тобі довірили, хтось інший буде змушений взяти цю відповідальність за тебе. Мудре життя, це життя, в якому ми не перекладаємо провину на інших, а приймаємо виклики; ми не змушуємо інших вести нас за руку, а самі можемо стати опорою для інших.

Початок року, це чудова нагода для роздумів і винесення уроків з минулого досвіду, а також для планування та підготовки до майбутнього. Тому ми хочемо запросити вас до новорічних роздумів про життя, а точніше, про те, як не змарнувати своє життя. Ми дізнаємося про це, читаючи настанови стародавніх мудреців, що містяться в Книзі Притч.

Євангеліє від Ісаї? Ми добре знаємо чотири Євангелія, але про таке ще не чули. Однак, хоча пророк Ісая жив задовго до часів Ісуса та появи чотирьох Євангелій, його книга настільки наповнена надією на майбутнє спасіння, що дехто називає Ісаю євангелістом Старого Завіту. У його книзі ми знайдемо безліч пророцтв про прихід обіцяного Спасителя та образів оновлення. Тому, готуючись до чергового Різдва, ми хочемо прислухатися до Євангелія від Ісаї, який чекав на Месію і допомагав іншим у цьому очікуванні.

У вирі повсякденного життя легко забути, що наше життя протікає в присутності Бога і саме перед Ним ми відповідаємо за свої вибори. Тому іноді Бог мусить втрутитися в наш світ, щоб нагадати нам про це. У Старому Завіті Він робив це через пророків, які були Його голосом для людей. Хоча їхні книги були написані століття тому, їхній голос досі чітко лунає і є дивовижно актуальним також і для нас сьогодні. Ми теж маємо подібні запитання і стикаємося з подібними викликами. Тож послухаймо, що Бог говорить до нас через Своїх пророків, яких називають «меншими». Їх називали так не тому, що вони були менш важливими, а тому, що їхні книги були просто коротшими. Короткі й дуже актуальні.

Ми живемо у світі, де є безліч новин, більшість із яких не приносять нічого доброго в наше життя. Вони лише викликають занепокоєння та забирають надію. Інші, це фейкові новини, які подають спотворене уявлення про реальність і спричиняють плутанину. Тому всім нам потрібно почути цю єдину, справжню новину про те, хто ми є, у чому полягає наша проблема і яке є її вирішення. Апостол Павло у своєму Посланні до римлян має для нас саме таку новину і відповідає на наші найважливіші запитання. Це послання є найповнішим поясненням Євангелія, тобто доброї новини від самого Бога.

Кожна людина хотіла б, щоб її життя стало частиною якоїсь великої історії, яка буде не лише доброю, а й надасть їй сенс. Тому протягом усього літа ми будемо слухати розповіді про різних біблійних персонажів, які, незважаючи на свої складні життєві історії, вирішили долучитися до Божих планів. «Приєднуйся», це запрошення для кожного з нас, щоб і ми знайшли своє місце в Божій історії.

Кожен мріє про щасливий дім, але не кожен знає, як втілити ці мрії в реальність і побудувати такий дім. У Святому Письмі ми знаходимо багато мудрих принципів і порад, які, хоч і не є гарантією того, що в нашому сімейному житті все вдасться, але допомагають будувати здорові стосунки. То що ж зробити, щоб мати такий звичайний-незвичайний дім, незважаючи на свої недоліки та недосконалості?

Церкву вигадав не людина, а сам Ісус. Він чудово знав, що неможливо бути християнином наодинці, адже всім нам потрібні стосунки. Тому, читаючи історію про початки Церкви, ми хочемо ще раз нагадати собі, у чому полягає наша місія в цьому світі, та розглянути кілька практик перших християн, які сприяють побудові справжньої спільноти.

Більшість із нас любить історії з щасливим кінцем. Продовжуючи нашу подорож Євангелієм від Матвія, ми відкриваємо, що воно не тільки має щасливий кінець, а й багато розповідає про кінець, який є водночас щасливим і несподіваним. Попереду нас чекає несподіваний кінець.

Ісус, Цар, не схожий на інших. Він не лише увійшов у нашу історію, але й прагне, щоб ми пізнали Його через те, що Він робить і що говорить. Завдяки Йому ми також можемо дізнатися, яким є Бог і чого Він від нас очікує. А коли ми пізнаємо Ісуса, то прагнемо ставати такими, як Він.

Коли ми дивимося на світ з його соціальною несправедливістю, експлуатацією та корумпованими політиками, то хотілося б, щоб Бог прийшов як Цар і навів у ньому лад. Євангеліє від Матвія показує Ісуса як обіцяного Царя, який прийшов у світ. Перші розділи, що розповідають про Його народження, допомагають нам зрозуміти, що це зовсім інший Цар, Царство якого зовсім інше, ніж ми очікували. Однак це саме той Цар, якого ми потребуємо.

Уздовж шляху, яким колись доставляли пошту, розташовувалося сім церков Малої Азії. Саме до цих громад Ісус звертається у семи листах, які ми знаходимо в Книзі Одкровення. Однак, уважно вдивляючись у них, ми виявляємо, що їхнє послання є дивовижно актуальним і стосується всієї Церкви та всіх послідовників Ісуса, які в різних місцях і за різних обставин очікують на Його друге пришестя.

Навіщо ми тут? Запрошуємо всіх…

Як християнська спільнота «Томи»: «Запрошуємо всіх до стосунків із Христом, який змінює все». Це просте речення нагадує нам, навіщо ми тут і що ми робимо як Церква. Як послідовники Ісуса, ми не лише мали привілей відповісти на Його запрошення, не лише радіємо стосункам з Ним і відчуваємо, як Він нас змінює, але й хочемо передати це запрошення іншим, щоб вони також могли пізнати Ісуса й пережити те саме. Саме для цього ми тут.

Чи змінює щось наша розмова з Богом? Слухаючи молитву, відому нам як «Отче наш», ми відкриваємо, що вона змінює наш погляд на світ і допомагає нам поєднати в житті те, що має бути поєднаним. Повторюючи слова цієї молитви, ми починаємо з розмови з Богом про Бога, про наші стосунки. У другій частині ми розмовляємо з Богом про нас самих і про наші стосунки з іншими. А мета всієї цієї розмови, поєднати ці два світи: те, що на небі, з тим, що на землі. Ось у чому полягає суть розмови з Богом.

Натовпи, скрізь ці натовпи, а в натовпі важко помітити окрему людину та її потреби. Іноді нам навіть хотілося б зробити щось добре для інших, але їх так багато, і потреб так багато. Адже ми не зможемо допомогти всім.

Ісус також часто був оточений натовпами, але, читаючи Євангелія, ми бачимо, як свідомо Він приділяв увагу окремим людям. Він бачив не лише натовп, а й окремих людей, їхні історії та проблеми, даючи нам приклад того, як продовжувати Його місію. Хтось колись влучно сказав: «Зроби для одного те, що ти хотів би зробити для кожного».

Як будувати стосунки на різних етапах знайомства? Як пройти шлях від етапу знайомства, через рішення про спільне життя та кризи, аж до зрілих стосунків? Якщо ти хочеш дізнатися про це, то не пропусти нашу нову серію навчань за книгою «Пісня пісень». Ця книга вже століттями викликає бурхливі емоції, оскільки, описуючи стосунки між жінкою та чоловіком, вона приділяє багато уваги чарам фізичної близькості. Хоча вона була написана в давнину, вона дивовижно актуальна й досі.

Стосунки не є простими, адже ми живемо МІЖ дуже різними людьми. А Церква, це місце зустрічі особистостей, культур, переконань і поколінь, які не тільки повинні навчитися жити разом, але й повинні вчитися одне в одного. Тож як будувати стосунки з людьми, відмінними від нас, і черпати користь із цієї різноманітності, живучи МІЖ різними людьми?

«Таємна вечеря», це особлива трапеза, яку Ісус розділив зі своїми учнями безпосередньо перед Своєю смертю. Ця вечеря була сповнена емоцій та символічних жестів. Тоді прозвучало багато важливих слів. Ісус готував учнів до Свого відходу. Він хотів допомогти їм знайти своє місце у світі, в якому, хоч Його фізично й не буде, Він все одно залишатиметься присутнім.

Хтось мудрий зауважив, що в житті нам часто більше потрібно нагадування про те, що ми вже знаємо, ніж навчання того, чого ми не знаємо. Саме тому ми маємо нагоду нагадати собі, що бути християнином означає мати стосунки з Богом і стосунки з людьми. Як ці стосунки мають виглядати і що з них випливає? На ці запитання ми відповімо у серії проповідей: ЦЕ ПРОСТО!

Живучи в сьогоденні, іноді легко забути про вічність і жити так, ніби те, що є тут і зараз, це все, на що ми можемо сподіватися. Однак апостол Павло у своєму 1-му Посланні до Солунян, хоча й пише про дуже повсякденні справи, постійно нагадує своїм адресатам про вічність, і кожен розділ цього послання закінчується згадкою про друге пришестя Ісуса. Він робить це тому, що, хоча ми живемо в сьогоденні й боремося з «тут і зараз», ми можемо навчитися дивитися на своє життя, щоденні випробування та вибори з перспективи вічності, і це все змінює.

Живучи в сьогоденні, іноді легко забути про вічність і жити так, ніби те, що є тут і зараз, це все, на що ми можемо сподіватися. Однак апостол Павло у своєму 1-му Посланні до Солунян, хоча й пише про дуже повсякденні справи, постійно нагадує своїм адресатам про вічність, і кожен розділ цього послання закінчується згадкою про друге пришестя Ісуса. Він робить це тому, що, хоча ми живемо в сьогоденні й боремося з «тут і зараз», ми можемо навчитися дивитися на своє життя, щоденні випробування та вибори з перспективи вічності, і це все змінює.

Як бути мудрим і не загубитися в нашому складному світі? Де знайти сенс життя? Як приймати життєві рішення? У пошуках відповідей на ці питання ми вирішили звернутися до біблійної літератури мудрості, а саме до Книги Притч Соломона, Екклезіаста та Книги Йова. Саме ці книги показують нам три різні погляди на мудрість, які є дуже актуальними в наш час. Завдяки їм кожен може стати мудрішим.

Життя з Богом, це не самотня подорож, але коли ми стаємо Божими дітьми, ми також стаємо частиною Божої родини. Бог саме так це задумав: Він хоче, щоб кожен знайшов своє місце в християнській спільноті. У нашій новій серії проповідей під назвою «Один одному» ми будемо відкривати для себе, що означає жити разом. Ми дізнаємося, як можемо допомагати один одному у слідуванні за Ісусом.

Хто б не хотів змінити світ на краще? Хоча цю остаточну зміну здійснить сам Бог, у Його плані є місце для кожного з нас, адже Він хоче використовувати кожного. А сам Ісус показав нам приклад того, як ми можемо це робити. Коли ми придивляємося до того, як Ісус впливав на своє оточення, ми виявляємо, що, хоча Він часто був оточений натовпами, Він завжди звертав увагу на окремих людей. Його підхід, «один на один». Тож як використати цю одну зустріч, одну трапезу, одну розмову, щоб одна людина могла відчути доброту самого Бога?

Конфлікти, це небажана, але часто неминуча частина життя. Хочемо ми того чи ні, вони просто спалахують і перевертають наш світ з ніг на голову. Тоді ми задаємо собі питання: «Як жити разом, щоб не вбити одне одного?». Однак у конфліктах йдеться не лише про те, щоб не вбити одне одного, а насамперед про те, щоб мудро їх подолати й ще чогось навчитися з них.

Бог невидимий, це ми знаємо, але іноді ми не можемо помітити Його дію у повсякденному житті й замислюємося, чи справді Він керує цим світом. Книга Естер, це єдина книга в Біблії, в якій не зустрічається слово «Бог», і все ж важко не помітити, що все, що там відбувається, перебуває під Його контролем. Це надзвичайна книга, що описує дуже звичайних і недосконалих людей, які, незважаючи на свої недоліки, відіграли важливу роль у Божих планах. Для нас це теж можливо.

Іноді нам здається, що ми не підходимо для церкви, бо ми неідеальні. Іншим разом неідеальність інших, їхні гріхи та падіння змушують нас триматися подалі від церкви, яка так далека від ідеалу. Однак 1-й лист до Коринтян показує нам, як, будучи неідеальними, знайти своє місце серед інших неідеальних людей у Церкві, яка є одночасно ідеальною й неідеальною. 1-й лист до Коринтян, це саме життя, але життя, побачене з перспективи того, що Бог може з ним зробити і як Він може його змінити.

У цій серії важливо те, що вона звертається до широкої картини Missio Dei, тобто Божого плану спасіння ВСЬОГО створіння. Мета полягає в тому, щоб показати: усе, що ми робимо — наша активність, жертовність, молитва, піст чи допомога іншим — все це є частиною більшої історії, і ми хочемо робити ці речі, бо є частиною Missio Dei, тобто Божої місії.

Свята наближаються! Вкотре ми можемо згадати цю виняткову подію, коли Бог став людиною і прийшов у цей світ як немовля у містечку під назвою Віфлеєм. Бог не тільки увійшов у нашу історію, але й пообіцяв, що зробить це ще раз. Тому, згадуючи перше пришестя Ісуса на світ, ми хочемо продовжити нашу подорож Книгою Об’явлення Івана, щоб підготуватися до Його наступного пришестя.

Книга Одкровення Івана викликає сильні емоції. Однак, всупереч поширеній думці, вона не містить зашифрованого сценарію майбутнього, а змінює наш погляд на сьогодення. У ній йдеться про проблеми та виклики, з якими християни боролися протягом історії, і з якими боремося й ми. І все це для того, щоб, йдучи по життю, ми щодня готувалися до другого пришестя Ісуса.

Ми живемо у світі, де часто перемагають сильніші, і саме вони мають рацію. Тому ми замислюємося, чи є якась надія для тих, чий голос ніхто не бере до уваги, а самі вони не мають достатньо сил, щоб відстояти свої права. Книга Виходу, або «Екзодус», розповідає історію про те, як Бог втручається в життя рабів, щоб створити з них Свій народ, дати їм нову ідентичність і навчити їх щоденному життю з Ним. А цього, зрештою, нам усім потрібно на нашому життєвому шляху.

Кожен хотів би вміти любити більше, радіти сильніше, жити спокійніше, виявляти більше терпіння, доброти чи самовладання. Так жити краще, адже характер має більше значення, ніж здібності. Таке життя також можливе завдяки дії Святого Духа, який змінює нас зсередини так, що це видно зовні. Є СИЛА для змін!

Іноді ми відкриваємо для себе, що найважливіше, це те, що невидиме, а точніше, Той, хто є Невидимим. Коли Ісус покидав цей світ, Він пообіцяв, що пошле Невидимого Опікуна, тобто Святого Духа, який оселиться в нас. Але хто ж такий Святий Дух і як Він діє в нашому житті? Як наповнитися Святим Духом і використовувати Його дари? Що думати про надприродні прояви дії Святого Духа? Про все це ти дізнаєшся більше в нашій новій серії навчань під назвою «НЕВИДИМИЙ».

Іноді, коли життя стає важким, а Бог, здається, мовчить, ми замислюємося, чи має сенс наша віра і чи не варто пошукати чогось кращого. Перед подібними питаннями стояли адресати Послання до євреїв. Однак його автор показує, що Ісус є більшим і величнішим за все те, що вони досі вважали важливим. Тому перед нами, цикл навчань, заснований на цьому захоплюючому Посланні, завдяки якому ми зможемо відкрити для себе, що Ісус просто є НАЙКРАЩИМ!

Період епідемії спричинив чимало напруги у стосунках між дітьми та батьками. Дехто замислюється над тим, як тут витримати разом під одним дахом і не вбити одне одного. Тому в нашій новій серії ми не тільки говоритимемо про те, як поважати одне одного і не дратувати, але насамперед, про нашу відповідальність за те, щоб прищепити наступному поколінню любов до Бога та людей.

Бути учнем Ісуса, це найбільший виклик у нашому житті. Це починається з перетворення нас самих і впливає на наші стосунки у спільноті, з людьми навколо нас та в родині. У цій серії ми хочемо допомогти людям побачити ці різні аспекти життя послідовника Ісуса в контексті стосунків, які вони налагоджують у своєму житті.

Ісус Христос, настільки виняткова постать, що важко знайти єдиний спосіб описати як Його самого, так і те, що Він зробив. Тому, готуючись до чергового Різдва, ми хочемо поглянути на Ісуса з чотирьох різних точок зору, які ми знаходимо в Біблії. Ми познайомимося з поглядом пророка, євангеліста, теолога та провидця. І все це для того, щоб не лише побачити Його в новому світлі, а й змінити свій погляд на життя.

Щодня до нас надходить багато поганих новин, і ми замислюємося, що думати про те, що відбувається навколо. Саме тому ми хочемо звернутися до Книги Йоіла, яка була написана в часи, коли поганих новин не бракувало.

Пророк Йоіл пропонує унікальну перспективу, з якої ми можемо дивитися на навколишню дійсність. Завдяки їй ми можемо бачити те, що є, крізь призму того, що було, і того, що настане. Є на що чекати!

Ми мріємо про щасливі стосунки та вдалі шлюби, проте іноді стосунки ускладнюються, а шлюби розпадаються. У нашій новій серії навчань під назвою «ЦЕ СКЛАДНО» ми будемо говорити про те, яким є Божий задум щодо шлюбу та що говорить Біблія про розлучення й повторний шлюб, адже життя часто буває складним.

Бог є любов’ю, і Він також невидимий. Проте люди можуть побачити Бога і побачити любов, дивлячись на християн, які, віруючи в Бога, люблять тих, хто їх оточує. Хтось сказав, що любов і кашель неможливо приховати. Любов завжди помітна, бо вона виявляється в діях.

Є цінності та навички, які, хоч і дуже давні, ніколи не втрачають своєї актуальності, а й досі є необхідними для побудови стосунків із Богом та іншими людьми.

Ми знову ЗУСТРІЧАЄМОСЯ РАЗОМ після кількох тижнів, проведених у своїх домівках, і це нагода нагадати собі про побудову справжньої спільноти, яка є чимось більшим, ніж просто стіни. Щоб це зробити, ми звертаємося до Книги Неємії, яка закликає нас побачити те, чого не видно, але що не можна пропустити.

Коли ми розмовляємо з Богом, іноді нам бракує слів і ми не знаємо, що сказати, аби висловити те, що переживаємо, або описати те, що відбувається навколо. Тоді нам потрібно запозичити відповідні слова у когось іншого, а найкраще, ті, що витримали випробування часом і були натхненням для багатьох поколінь. Тому гарною ідеєю буде звернутися до Книги Псалмів, де ми знайдемо розмови з Богом НА БУДЬ-ЯКИЙ ЧАС І НА БУДЬ-ЯКУ ТЕМУ.

Усім нам подобається слухати яскраві історії, а особливо ті, що дивують, інтригують і спонукають до роздумів. Ісус, майстер у розповіданні притч, які, без сумніву, можна назвати революційними історіями. Вони перевертають з ніг на голову наше розуміння Бога, світу, життя та нас самих. Чи готовий ти до того, щоб вони перевернули й твій світ?

Коли дитина не справляється зі школою, іноді потрібні додаткові заняття. А що ж робити, коли ми виявляємо, що не справляємося з життям? Чи є хтось, хто пропонує додаткові заняття з життя? Виявляється, що так. І це робить найкращий Учитель усіх часів і Творець життя, сам Ісус.

Хто такий Ісус? На початку свого служіння, як це описано доктором Лукою на сторінках його Євангелія, Ісус мало навчає і мало говорить, але багато робить, і те, що Він робить, показує нам, хто Він є і в чому полягає Його місія. Тож хто Він?

Світ сповнений поганих новин. Ми чуємо їх у ЗМІ, на роботі, вдома, від лікарів, політиків та знайомих. Здається, що сьогодні, як ніколи раніше, ми прагнемо хороших новин. Тому варто прислухатися до цієї єдиної справді Доброї Новини, яка, хоч їй уже понад 2000 років, може назавжди змінити життя кожної людини на краще.

Багато хто мріє про новий початок у різних сферах життя. Тому ми звернемося до Книги Буття, де описано початок усього та багато інших початків. Ми не лише дізнаємося, звідки ми походимо, а й як почати все спочатку, незважаючи на наші невдалі початки.

Вдячність і щедрість нерозривно пов’язані між собою. Щасливі люди, це, як правило, ті, хто вдячний за те, що має. І чим більше ми вдячні та радіємо тому, що отримали, тим більше хочемо ділитися з іншими, щоб і вони також відчули цю радість. Тож як вдячність і щедрість можуть проявлятися в різних сферах нашого життя? Про це, у серії проповідей під назвою «Вдячні та щедрі».

Є зустрічі, які змінюють життя. Раптом ми починаємо бачити світ по-іншому. Знаходимо відповіді на свої запитання та сумніви. Відчуваємо підтримку та втіху у важкі моменти. Виявляємо, що ми не самотні. Якщо зустрічі зі звичайними людьми можуть так вплинути на наше життя, то наскільки більше воно може змінитися, якщо… ми зустрінемося з Ісусом?

Разом, найкраще, але ж відомо, що іноді важко витримати разом, і здається, що наодинці буває краще. Саме тому потрібно вчитися жити разом, і цього літа ми будемо пізнавати цінності, завдяки яким разом, найкраще.

Усі ми любимо слухати яскраві історії, а особливо ті, що розповідають про справжнє життя реальних людей. «САГА», це серія проповідей, присвячених життю Давида з того моменту, як він став царем. Ми хочемо особливо уважно придивитися до його родини та стосунків із найближчими людьми, адже наші щоденні рішення впливають не лише на нас самих, а й на інших.

Конфронтація! Дехто її боїться, а дехто, обожнює. Однак незалежно від того, як ми сприймаємо конфронтацію, вона є частиною нашого життя і часом є необхідною. Тому, прагнучи навчитися мудрої конфронтації, ми звертаємося до вчення Ісуса, яке міститься в Євангелії від Матвія. Завдяки цьому ми можемо дізнатися, як не тікати від проблем і складних ситуацій, а правильно їм протистояти.

Християнська служба не є складною за своєю формою, але це не означає, що не варто зупинитися на мить і замислитися над значенням окремих її елементів. А все це для того, щоб ще глибше переживати богослужіння та ще свідоміше плекати свої стосунки з Богом і Його Церквою.

«Жодна людина не є самотнім островом», зауважив Джон Донн, британський поет. Однак, хоча ми живемо у переповненому світі, багато людей живуть у самотності. Інші мають певні стосунки, але замислюються, чи не було б їм простіше бути самотніми островами. Наша нова серія проповідей на основі Послання Павла до Ефесян показує, як те, що ми віримо в Єдиного Бога, який існує у трьох Особах, впливає на наші стосунки з іншими народами, на сімейні та суспільні відносини. Завдяки цьому Посланню ми відкриваємо для себе, що #разомнайкраще.

Коли ми десь застрягаємо на життєвому шляху, то зрештою усвідомлюємо, що нам потрібен поворотний момент і новий початок, адже самостійно ми не можемо впоратися з проблемами, які на нас звалилися. Таким поворотним моментом є Ісус Христос. Його прихід змінив хід світової історії та став початком Нової Ери. Тому лише Він може змінити хід історії життя кожної людини та відкрити нову главу в її житті. Перед нами, поворотний момент.

У часи, коли існує безліч різних думок, життєвих концепцій та голосів, що вимагають нашої уваги, перед нами постає питання: кого слухати? Історія Іллі, одного з давніх ізраїльських пророків, допоможе нам не лише зрозуміти, кого і як слухати, щоб почути, а й як говорити, щоб інші могли почути.

Ми ходимо до Церкви не лише в неділю, але й є Церквою протягом усього тижня. Апостол Павло у своєму Посланні до Тита нагадує нам про наше завдання та про те, якою є Церква, що прямує до зрілості. То що ж означає бути Церквою 24/7, 24 години на добу, 7 днів на тиждень?

Є такі запрошення, які змінюють усе. Так само і з тим запрошенням, яке Ісус звертає до кожного з нас, щоб ми йшли Його слідами та наслідували Його. Однак це запрошення не обмежується лише нами самими, ми також маємо запрошувати інших до стосунків із Христом. То що ж ми можемо зробити, щоб стати людьми, які не лише самі змінюються у відповідь на запрошення Ісуса, але й запрошують інших?

Люди мріють жити на повну силу і шукають цю повноту в різних місцях. Однак якщо ти хочеш жити по-справжньому, то повинен усвідомити, що це можливо лише тоді, коли ти будуєш здорові стосунки з Богом і людьми, як з близькими, так і з далекими. Тож що потрібно зробити, щоб жити по-справжньому?

Ніхто не хоче жити нерозумно і нерозумно закінчити своє життя, тому цього літа ми придивляємося до життя та мудрості наймудрішого з ізраїльських царів, Соломона. Ми хочемо не лише дізнатися про історію його правління, а й відкрити для себе вічну мудрість, що криється в його Притчах. І все це для того, щоб знати, як мудро жити й мудро піти з життя.

У житті ми проходимо через різні випробування і переживаємо найрізноманітніші емоції. Іноді нам здається, що ніхто нас не розуміє, бо ми єдині, хто з цим бореться. Іноді ми також задаємо собі питання: «Чому саме я?». Однак, коли ми звертаємося до Біблії, ми можемо поглянути на свої випробування з іншої перспективи. Більше того, ми відкриваємо для себе, що наші переживання не є чимось новим, адже через них пройшло багато людей до нас, і багато християн проходять через них зараз, ми не самотні.

Коли Ісус навчав, він часто розповідав, здавалося б, прості історії, які називаються притчами. На перший погляд вони нагадували ЗОБРАЖЕННЯ повсякденного життя. Однак коли слухачі уважно придивлялися до них, ці ЗОБРАЖЕННЯ ставали ДЗЕРКАЛАМИ, в яких вони могли побачити свої власні обличчя. А коли вони продовжували придивлятися до них, ДЗЕРКАЛА ставали ВІКНАМИ, крізь які вони могли дивитися на життя з абсолютно нової перспективи, адже в цих історіях, десь МІЖ СЛОВАМИ, приховані важливі уроки про Бога та життя.

У житті легко впасти в апатію і перестати сподіватися на позитивні зміни. Однак у житті з Богом завжди Є БІЛЬШЕ, адже завдяки Йому ми відкриваємо, що існує більше, ніж «тут і зараз», більше у наших стосунках з Ним і з людьми, а також що ми завжди можемо дати іншим більше від себе. Тож якщо ти прагнеш життя, в якому Є БІЛЬШЕ, ти не можеш пропустити цю серію проповідей.

Прихід Ісуса на світ, це найважливіша подія в історії. Читаючи Його історію, ми дізнаємося, що Він прийшов у світ дуже звичайних людей. Його предки мали складні долі. Його народження перевернуло життя Його родини з ніг на голову, привернуло увагу іноземних мислителів і налякало місцеву владу. Світ Ісуса, хоч і далекий, аж ніяк не відрізняється від нашого.

500-річчя Реформації — це чудова нагода згадати про біблійні основи, на яких були засновані євангельські церкви. Щоб заново відкрити їх для себе, ми звернемося до Послання до римлян, яке не лише стало натхненням для Реформації, а й дає відповідь на найважливіше питання: як людина може отримати спасіння?

Життя, це зміни та подолання нових викликів, а деякі з них, здається, нас перевершують. Щоб краще впоратися з цим завданням, варто звернутися до Книги Йосуа, яка розповідає про те, як ізраїльтяни, хоча й не відчували себе до цього готовими, мусили увійти до своєї омріяної Землі Обітованої. Виявляється, коли ми рухаємося вперед, найважливіше, це те, з ким ми йдемо і кого слухаємо.

Життя, це зміни та подолання нових викликів, а деякі з них, здається, нас перевершують. Щоб краще впоратися з цим завданням, варто звернутися до Книги Йосуа, яка розповідає про те, як ізраїльтяни, хоча й не відчували себе до цього готовими, мусили увійти до своєї омріяної Землі Обітованої. Виявляється, коли ми рухаємося вперед, найважливіше, це те, з ким ми йдемо і кого слухаємо.

Чудеса з давніх-давен зачаровували й привертали увагу, незалежно від того, чи йшлося про архітектурні чи природні дива, чи про надприродні явища. Читаючи Євангеліє від Івана, ми відкриваємо, що Іван, розповідаючи історію Ісуса, зосереджується на семи Його чудесах, які показують, ким Він насправді є. Ці чудеса перевершують усі інші, які ми знаємо, бо вони не з цього світу, а їхні наслідки сягають аж до вічності.

Великодні події не відбулися б, якби не група лиходіїв. Однак іноді, коли ми ближче знайомимося з цими персонажами, ми виявляємо, що їхнє ставлення до Ісуса можна спостерігати й у наш час. Буває й так, що чим довше ми на них дивимося, тим раптом починаємо бачити в них, немов у дзеркалі, свої власні обличчя. Чи готові ви до цього? Якщо так, то запрошуємо вас у подорож останніми розділами Євангелія від Івана.

Що небезпечного може бути в молитві? Але якщо молитва, це розмова з Богом, то деякі з цих розмов можуть змінити більше, ніж ти очікуєш. Коли ти кажеш Богу: «Хто Ти, Господи?», «Випробуй мене, Господи», «Говори до мене, Господи» та «Нехай буде воля Твоя, Господи», Бог сприймає ці молитви серйозно і починає змінювати твоє життя. Чи наважишся ти на таку розмову з Богом?

Якщо ти хочеш дізнатися більше про те, хто ми такі як Християнська спільнота TOMY, що для нас важливо, куди ми прямуємо і якою церквою ми прагнемо стати, то не пропусти серію проповідей «TO MY». Це чудова нагода познайомитися з нами та полюбити нас.