На лондонських автобусах колись з’явилися написи, оплачені атеїстами: Бога, найпевніше, немає, тож тішся життям, а в неділю поспи довше. Дехто з тих самих людей згодом збудував собі щось на кшталт церкви: недільні зібрання з піснями, розмовою і хвилиною тиші, бо їм бракувало спільноти. Ця історія відкриває проповідь про те, де насправді починається спільнота (Еф 1). Починається вона не з нас, а з Бога, який Сам одвічно є стосунком і який вирішив прийняти нас до своєї родини. Послухай, якщо навколо тебе є люди, а тобі однаково буває самотньо.
Бог, якому найкраще разом
#разомнайкраще
«Жодна людина не є самотнім островом», зауважив Джон Донн, британський поет. Однак, хоча ми живемо у переповненому світі, багато людей живуть у самотності. Інші мають певні стосунки, але замислюються, чи не було б їм простіше бути самотніми островами. Наша нова серія проповідей на основі Послання Павла до Ефесян показує, як те, що ми віримо в Єдиного Бога, який існує у трьох Особах, впливає на наші стосунки з іншими народами, на сімейні та суспільні відносини. Завдяки цьому Посланню ми відкриваємо для себе, що #разомнайкраще.
Переглянути всю серію
6 проповідей
