У ратуші під Лондоном донині стоять чотири колони, які не торкаються стелі, геніальний архітектор звів їх лише для того, щоб довести чиновникам, що вони цілком зайві. Цей образ змарнованих зусиль відкриває роздуми над Псалмами 127 і 128: якщо Господь не збудує дому, даремно трудяться будівничі. Ця проповідь про сім’ю показує, що діти, це Божий дар і спадщина, а щасливий дім починається з рішення, хто буде архітектором нашого життя. Послухай, перш ніж покласти наступну цеглину.
Будуючи за планом Архітектора
Передай далі
Період епідемії спричинив чимало напруги у стосунках між дітьми та батьками. Дехто замислюється над тим, як тут витримати разом під одним дахом і не вбити одне одного. Тому в нашій новій серії ми не тільки говоритимемо про те, як поважати одне одного і не дратувати, але насамперед, про нашу відповідальність за те, щоб прищепити наступному поколінню любов до Бога та людей.
Переглянути всю серію
5 проповідей
