Похорон бабусі, родина, що співає без інструментів, і майже сліпий вісімдесятишестирічний дідусь, який голосно перебиває пастора посеред проповіді, саме цей спогад відкриває питання про відчуття часу. Чи після року втрат, хвороб і закритих підприємств це взагалі добра пора, щоб щось святкувати? Проповідник веде нас до другого розділу Євангелії від Матвія, де ніщо не на своєму місці: фальшивий цар, окупована країна, і все ж мудреці зі сходу сповнюються великою радістю. Послухай, якщо потребуєш причини для радості саме тоді, коли знайти її найважче.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Мудреці приходять до Ірода й питають про новонародженого Царя юдейського. Що ця сцена показує про те, наскільки все було не на своєму місці, коли народився Ісус (Матвія 2:1-8)?
- Чому реакція Ірода і всього Єрусалима так відрізняється від реакції мудреців, які приходять здалеку, щоб поклонитися Ісусові?
- Проповідник зауважує, що Бог не чекав, поки ситуація покращиться, перш ніж увійти в історію. Що це говорить про Бога і про те, як Він діє у важкі часи?
- У вірші 10 мудреці надзвичайно радіють, побачивши зорю. Що, на твою думку, було джерелом цієї радості, коли довкола нічого не було так, як мало бути?
- Проповідник розповідає про похорон своєї бабусі, де поряд зі смутком були мир і спів. Як у твоєму житті поєднуються смуток і радість від того, що Ісус справді прийшов?
- Як цього тижня, серед того, що тебе обтяжує, ти можеш влаштувати у своєму серці маленьке святкування на честь Ісуса, як це зробили мудреці?
