На заняттях із терапії сміхом люди сміються до сліз, а багато з них за крок від депресії. З цього парадоксу починається роздум над Першим посланням Петра, написаним християнам, яким справді було не до сміху. Проповідь відрізняє вимушену посмішку від християнської радості, впевненості в тому, хто я, куди прямую і хто мене веде, яку видно, наприклад, у житті священника Яна Качковського. Послухай, як бути оптимістом у неоптимістичних обставинах.
Радість
Є сила
Кожен хотів би вміти любити більше, радіти сильніше, жити спокійніше, виявляти більше терпіння, доброти чи самовладання. Так жити краще, адже характер має більше значення, ніж здібності. Таке життя також можливе завдяки дії Святого Духа, який змінює нас зсередини так, що це видно зовні. Є СИЛА для змін!
Переглянути всю серію
17 проповідей
