Джим розповідає, що за роки родина його сина повернулася до Америки, а він уперше приїхав до Польщі без них. Попри це він почувається тут як удома, бо у спільноті за столом Ісуса бачить свою родину. Ця історія відкриває проповідь про життя у світі, який є нашим домом, і водночас ним не є, на прикладі Шадраха, Мешаха й Авед-Него (Дан 3). Вони одягалися й говорили, як вавилоняни, але поклонялися лише Богові, і водночас дбали про добро міста, в якому жили. Послухай, якщо хочеш побачити, де у твоєму житті проходить межа, яку ти не перетнеш, і що означає почуватися своїм там, де живеш.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Що в Даниїла 3 показує, що Шадрах, Мешах і Авед-Него виглядали як вавилоняни, але не поклонялися, як вавилоняни?
- Як ти розумієш слова трьох юнаків: «навіть якщо Він не визволить нас»? Що вони говорять про їхню довіру до Бога?
- Промовець сказав, що Бог керує земними царствами і дає їх, кому хоче. Що змінює ця правда, коли ти чуєш про війни та напруження у світі?
- Чому троє юнаків, за словами промовця, були вільнішими за самого царя? Що означає така свобода у твоєму житті?
- У яких ситуаціях тобі легко розчинитися в оточенні, а де для тебе важлива чітка межа вірності Богові?
- Як цього тижня ти можеш конкретно дбати про добро місця, де живеш, і водночас залишатися вірним Ісусові?
