Задимлена зала, карти у спітнілих долонях і мить, коли треба поставити все на одну карту. Цей образ відкриває роздум над історією Іллі та вдови із Сарепти із сімнадцятого розділу Першої книги Царів (1 Цар 17), двох людей, яких Бог веде туди, де по-людськи немає ані логіки, ані жодного забезпечення. Проповідь запитує прямо: чому, власне, я мав би довіритися Богові, коли його слово веде мене проти течії здорового глузду, і вказує на відповідь, приховану у вірності його обітниць. Послухай, якщо ти сьогодні стоїш перед рішенням, у якому немає плану Б.
Бог, який дає себе пізнати кожному
Чи чуєш ти Бога?
Проходячи крізь життя, ми чуємо безліч різних голосів. Деякі з них ми ігноруємо, іншим приділяємо більше уваги. З цього натовпу звуків ми мусимо вибрати ті, що справді важливі, адже багато чого в житті залежить від того, кого ти слухаєш.
Однак у цьому щоденному галасі легко пропустити найважливіший голос, голос самого Бога.
В історії пророка Іллі всі стикаються з одним і тим самим викликом:
Чи послухають вони? Чи послухає цар? Чи послухає Ізраїль? А навіть, чи послухає сам пророк?
У цій розповіді, сповненій галасу та суперечливих голосів, є ті, хто не лише почув, а й послухав. Іноді це зовсім несподівані люди.
Але найголовніше питання звучить так:
Чи почую я, і чи послухаюся?
Переглянути всю серію
12 проповідей
