Що насправді виявив у твоєму житті час кризи, надламані стосунки, занедбану молитву, порожнечу, яку важко назвати? Ця проповідь відкриває серію про відбудову і веде нас до Неемії (Неем 1-2), який, почувши про зруйновані мури Єрусалима, сів і заплакав, а потім покаявся і вхопився за Божі обітниці. Виявляється, відбудова стосунків із Богом починається не з дії, а з щирого погляду на масштаб власного падіння. Послухай і зроби перший крок, щоб те, що лежить у руїнах, почати будувати заново.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Неемія чує, що мури Єрусалима зруйновані, а брами спалені, і він сідає, плаче, постить і молиться. Чому ця звістка так глибоко його зворушила, хоча він ніколи не бачив Єрусалима?
- У проповіді зруйновані мури описано як образ зруйнованих стосунків між Богом і Його народом. Як ти розумієш цей образ і що він міг означати для мешканців Єрусалима, які щодня бачили ці мури?
- У своїй молитві Неемія каже "ми згрішили" і включає в це себе та дім свого батька, хоча народився в Персії. Чого тебе вчить його готовність брати відповідальність замість шукати виправдань?
- Згідно з проповіддю, шлях назад до Бога веде через долину покаяння на пагорб довіри Божим обітницям. Чому чесно назвати те, що зруйновано, потрібно ще до того, як триматися обітниць?
- Неемія спирається на Божу вірність, а Бог діє через перського царя, який не мав жодного інтересу у відбудові мурів. Як це змінює твій погляд на складні обставини, у яких ти зараз перебуваєш?
- Час пандемії виявив багато надщерблених стосунків, зокрема з Богом і з людьми в спільноті. Яку одну сферу свого життя ти хочеш цього тижня чесно назвати перед Богом і почати відбудовувати?
