Еклезіяст завершує книгу віршем про старість, у якому кожен образ треба розшифрувати: сторожі дому, що дрижать, це руки, схилені силачі це спина, потемнілі вікна це згасаючий зір, а мигдаль, що цвіте білим, це посивіла голова (Екл 12). Якщо молодість полягає в дії, то старість у спогляданні, і саме тому ми так її боїмося. Проте цей розділ перевертає міру, бо вартість життя визначає не те, скільки ти встигнеш зробити, а те, наскільки ти любимий. Послухай, якщо твоя вартість у твоїх власних очах досі залежить від того, що тобі вдалося сьогодні викреслити зі списку.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Екклезіяста 12:2-7 Проповідник описує старість через низку образів: тремтять сторожі дому, тьмяніють вікна, зачиняються двері, цвіте мигдаль. Які з цих образів найбільше промовляють до тебе і що вони кажуть про минущість життя?
- В Екклезіяста 11:9 автор закликає молодих радіти, але водночас нагадує, що Бог приведе їх на суд. Як промовець розуміє це поєднання і чому називає усвідомлення Божого суду благодаттю, а не приводом для страху?
- Промовець стверджує, що молодість часто живиться страхом чогось не встигнути пережити чи досягти. Як цей страх впливає на твої рішення, стосунки та почуття провини?
- Образ навчання водінню показує, що спершу треба вивчити правила, а вже потім сідати за кермо. Як ми як спільнота, батьки чи бабусі й дідусі можемо навчати молодь розрізняти добро і зло, перш ніж вона вирушить у світ?
- Проповідь каже, що цінність нашого життя визначається не тим, скільки ми робимо, а тим, наскільки нас любить Бог в Ісусі. У яких сферах життя тобі найважче в це повірити і чому?
- Пам'ятай свого Творця, бійся Бога і виконуй Його заповіді: так завершується книга Екклезіяста. Який один конкретний крок цього тижня допоможе тобі жити з цим усвідомленням, незалежно від твого віку?
