Велосипедист губить стежку біля озера, телефон розряджається, а кожен зустрічний показує інший напрямок, і раптом найважче не те, що не видно мети, а те, що невідомо, кого слухати. Із цієї сцени починаються роздуми над 18 розділом Повторення Закону, де Бог застерігає свій народ від духовності ворожіння, енергій і слів, сказаних у Його ім’я без Його згоди. Проповідь показує, що можна бути дуже духовним і дуже загубленим, а єдиним надійним голосом залишається Ісус. Послухай, якщо серед безлічі духовних пропозицій шукаєш голос, який не помиляється.
Небезпечна суміш
Духовний — це який?
Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що щось є «духовним», а щось, ні? У сучасному світі це слово набуло безлічі значень та асоціацій. Водночас Святе Письмо показує нам, що все, що ми робимо у своєму житті, має духовний характер, «що б ви не робили, все робіть на славу Божу» (1 Кор. 10:31) і має бути відображенням Його природи. Тож яким чином те, що ми робимо, може відображати тринітарну природу Бога Отця, Сина і Святого Духа?
Переглянути всю серію
20 проповідей
