Хто з нас не хотів би бодай раз пережити щось надприродне, побачити чудо, почути Божий голос, доторкнутися до того, що неможливо пояснити? Ця проповідь веде через 12 і 13 розділи Першого послання до коринтян і запитує, навіщо Бог узагалі роздає духовні дари та як розпізнати, що вони справді від нього. Виявляється, дар не є ані нагородою за побожність, ані приводом для гордості, а дається одному заради добра багатьох, і без любові втрачає весь свій сенс. Послухай, якщо шукаєш свого місця й свого обдарування у спільноті.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Павло нагадує коринтянам про їхнє язичницьке минуле в місті, повному культів і трансів. Як, згідно з 1 Коринтян 12:1-3, вони мали відрізняти те, що походить від Святого Духа, від інших духовних явищ?
- Чому Павло вміщує гімн любові з 1 Коринтян 13 у контекст духовних дарів, а не шлюбу, і що це змінює в розумінні цього тексту?
- У проповіді сказано, що щире визнання "Ісус є Господь" є доказом дії Святого Духа. Як ця істина відповідає на страх, що у вірі чогось бракує, якщо немає надприродного досвіду?
- Бог дає дари за власною волею і для спільної користі, а не як нагороду за побожність. Як це впливає на те, як ти порівнюєш себе з іншими віруючими: через комплекси чи через почуття вищості?
- Історія Пітера Паркера показує дари, використані для розваги, щоб справити враження і заробити гроші. Як навіть добрі дари і служіння в церкві можуть почати живити его, замість служити іншим у любові?
- Який дар або хист ти бачиш у собі, і який один конкретний крок можеш зробити цього тижня, щоб використати його на благо спільноти чи людей, які ще не знають Ісуса?
