У 1930-х роках три тисячі німецьких пасторів назвали себе „німецькими християнами” і поставили своє богослов’я на службу нацистській владі, і лише жменька сказала ні. Від цього гіркого уроку історії проповідь веде нас до єдиного висловлювання Ісуса про політику, „віддайте кесареве кесареві, а Боже, Богові” (Мт 22), і до слів Павла про владу, встановлену Богом (Рим 13). У кожному з нас, як писав Августин, точиться боротьба двох міст: міста Божого і міста людського. Послухай і дай собі відповідь, яке з них перемагає в тобі.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Фарисеї та прихильники Ірода питають Ісуса, чи треба платити податок кесареві. Чому це питання було пасткою без виходу і що про нього говорить напис на динарії із зображенням Тиберія?
- Павло пише в Римлян 13:1-7, що всяка влада походить від Бога, а лист адресований церкві, яка живе під владою Нерона. Як могли почути ці слова перші християни і що в них викликає у тебе спротив?
- У проповіді сказано, що Ісус відповідає на питання про вірність і що Божий порядок і порядок кесаря не можна змішувати. Що на практиці належить владі, а що тільки Богові?
- Пастор запитує, чи дозволяємо ми політичним поглядам формувати нашу теологію, чи теологія формує наші погляди. За чим можна розпізнати, яка з цих лінз переважає у твоєму мисленні?
- Пастор порівнює нас із натовпом, що вигукує "Осанна" улюбленому політику замість Ісуса. Де ти бачиш у собі чи довкола спокусу чекати спасіння від політики?
- Як цього тижня ти можеш помолитися за конкретних представників влади, особливо тих, кого не підтримуєш, і змінити те, як ти говориш чи пишеш про них в інтернеті та в розмовах?
