Уяви автомобіль мрії, на який хтось двадцять років потайки відкладав кожну копійку, а він стоїть у гаражі, і ним ніхто ні разу не проїхався. Цим образом починаються роздуми над молитвою апостола Павла з Листа до ефесян (Еф 3), у якій він просить, щоб ми були укріплені у внутрішній людині й пізнали любов, що перевищує наше розуміння. Проповідь веде нас до стосунків Отця, Сина і Святого Духа й показує, що неможливо ділитися любов’ю, якої сам не прийняв. Послухай, якщо колись намагався жити духовним життям недуховним способом.
Тринітарний християнин
Духовний — це який?
Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що щось є «духовним», а щось, ні? У сучасному світі це слово набуло безлічі значень та асоціацій. Водночас Святе Письмо показує нам, що все, що ми робимо у своєму житті, має духовний характер, «що б ви не робили, все робіть на славу Божу» (1 Кор. 10:31) і має бути відображенням Його природи. Тож яким чином те, що ми робимо, може відображати тринітарну природу Бога Отця, Сина і Святого Духа?
Переглянути всю серію
20 проповідей