На початку 2020 року світ затамував подих, спостерігаючи, як новий вірус за кілька тижнів облетів планету, а полиці з масками спорожніли. Ця проповідь показує, що існує вірус набагато давніший і небезпечніший, гріх, до якого ніхто з нас не має імунітету. У словах Ісуса з Лк 17 ми знаходимо єдину дієву вакцину: прощення, даване стільки разів, скільки потрібно, і можливе навіть із вірою, малою як гірчичне зерно. Послухай, як те, що по-людськи неможливе, стає можливим.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Луки 17:1-4 Ісус спершу застерігає від того, щоб спокушати інших, а потім говорить про докір і прощення навіть сім разів на день. Чому ці дві думки стоять поруч і що означало "сім разів" для перших слухачів?
- Учні відповідають на слова про прощення проханням "Додай нам віри", а Ісус говорить про гірчичне зерно і притчу про слугу (Луки 17:5-10). Чого ці відповіді вчать нас про прощення?
- У проповіді згадувався польський вірш про двох сусідів, спокійного Павла і галасливого Гавла: ми легко бачимо себе Павлом, а інших Гавлом. У яких ситуаціях ти помічаєш, що саме ти можеш бути причиною спокуси чи болю для когось близького?
- Історія Дейзі показує, як непрощення передається з покоління в покоління. Які наслідки непрощення ти бачиш у родинах чи стосунках навколо себе і що може розірвати це коло?
- Проповідник наголошував, що прощення є актом віри, а не передусім почуттям, як у Корі тен Бум, яка простягнула руку колишньому охоронцеві ще до того, як щось відчула. Що допомагає тобі прощати, коли почуття ще опираються?
- У проповіді також ішлося про обов'язок лагідно й з любов'ю вказати людині на гріх. Кому тобі потрібно пробачити цього тижня або з ким варто чесно поговорити про кривду, і який маленький крок віри ти можеш зробити?
