Помираюча жінка стоїть перед Божим престолом і чує запитання, на яке не може відповісти: хто ти? З цієї зворушливої історії починається роздум про мандрівку Ізраїлю пустелею, про гірку воду в Марі, манну з неба та скелю, з якої потекла вода (Вих 15-17). Проповідь показує, що випробування, це не покарання, а місце, де ми відкриваємо, ким насправді є ми і ким є Бог. Послухай, якщо хочеш навчитися довіряти Богові не лише в неділю, а й тоді, коли життя тисне найсильніше.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Мері ізраїльтяни після трьох днів дороги пустелею знаходять гірку воду й починають нарікати. Як Бог відповідає на їхнє нарікання і що Він хоче цим показати про Себе?
- Бог дозволяє збирати манну лише на один день, а запас тільки перед суботою. Чому це правило було такою важкою перевіркою довіри для людей, щойно визволених з рабства?
- Проповідник каже, що випробування показує, ким ми є насправді, а в неділю нам часто здається, що ми довіряємо Богові більше, ніж протягом тижня. У яких ситуаціях твоя реакція найчастіше дивує тебе самого?
- У Рефідімі народ, попри стільки чудес, зухвало питає: чи є Господь серед нас? Що робить так легким забути про Божу вірність, коли приходить нова криза?
- В історії про канатоходця лише хлопчик сідає в тачку, бо знає свого тата. Що допомагає тобі перейти від слів про довіру Богові до того, щоб справді віддати Йому себе у складній справі?
- Яке випробування чекає на тебе цього тижня і як конкретно можна в ньому замість нарікання прийти до Бога й послухати Його?
