У Великій Британії заборонено помирати в будівлі парламенту, а на Гаваях, класти собі монети у вуха. Від цих курйозних законів проповідь веде нас до підніжжя гори Синай, де святий Бог укладає завіт зі своїм народом і перекладає свою святість мовою щоденних стосунків, десять заповідей (Вих 19-20). Виявляється, Бог, не приятель з подвір’я, а Той, чия святість нестерпна для людини, і саме тому Він послав свого Сина. Послухай і відкрий, чим насправді є запрошення до святості.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Виходу 19 Бог нагадує Ізраїлю, що ніс його «на орлиних крилах», і запрошує до завіту, щоб він став «царством священиків і народом святим». Що, на твою думку, означало це запрошення для людей, які щойно вийшли з рабства?
- Чому Бог наказує народу випрати одяг і встановлює межу довкола гори Синай, яку не можна переступати? Що ці вказівки говорять про святість?
- Проповідь застерігає від ставлення до Бога як до приятеля, який на все заплющує очі. Де ти помічаєш у собі таку надмірну фамільярність щодо Бога і як вона впливає на твої щоденні рішення?
- Проповідник порівняв ізраїльтян із футболістами, які своїм життям уособлюють цінності клубу, а Десять Заповідей назвав перекладом Божої святості на мову стосунків із Богом і з людьми. Які з цих стосунків зараз для тебе більшим викликом і чому?
- Ісус показує, що закон стосується і серця: гніву та пожадливого погляду. Як змінюється твоє розуміння святості, коли йдеться не про відмічання списку правил, а про внутрішню зміну через Святого Духа?
- Проповідник чесно визнав, що бореться з гріхами, яких не може подолати сам, і щодня встає лише завдяки Божій благодаті. Який один конкретний крок вдячності за те, що Бог зробив у Христі, ти хочеш зробити цього тижня, наприклад, зупинитися для суботнього відпочинку?
