З чого насправді почати відповідальність за власне життя, якщо добрі наміри так швидко вичерпуються? Проповідь підводить до запитання, яке Ісус поставив учням після виснажливого дня й нагодування натовпу: а ви за кого Мене маєте (Лк 9). Історія двох проповідників, які починали разом, а завершили в геть різних місцях, показує: замало сказати, що Ісус є Господь, це треба підтвердити життям. Послухай, якщо шукаєш точки, з якої справді варто починати.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Ісус спершу питає учнів, за кого Його мають люди, а потім: "А ви за кого Мене маєте?". Чим відрізняються ці два запитання і чому друге складніше (Луки 9:18-20)?
- Що означав для перших слухачів заклик брати свій хрест щодня, якщо людина, яка несла хрест, знала, що її життя їй уже не належить (Луки 9:23)?
- Петро назвав Ісуса Христом Божим, але лише після воскресіння підтвердив це своїм життям. Що у твоєму житті показує, що Ісус є твоїм особистим Господом, а не лише предметом знань?
- Темплтон захоплювався Ісусом і сумував за Ним, а Біллі Грем зробив Його своїм Господом. Що, на твою думку, змушує людину зупинитися на захопленні замість того, щоб іти за Ісусом?
- Як ти розумієш парадокс, що хто втратить життя заради Ісуса, той його збереже, у світлі історії Річарда і Сабіни, які любили навіть своїх катів?
- У якій конкретній ситуації цього тижня, у шлюбі, родині чи на роботі, ти можеш померти для себе заради Ісуса і спершу віддати себе в Божі руки?
