Прогулянки берегом моря й дідусь, який знову і знову розповідає ті самі історії, саме зі спогаду починається серія про людей, які долучилися до історії, що її пише Бог. Перший, сімдесятип’ятирічний Аврам, бездітний мешканець багатобожної Месопотамії, який чує: вийди, залиш і йди до землі, яку Я тобі покажу (Бут 12). Проповідь показує, що Бог обирає, кого хоче, а віра Аврама була не ідеєю, а дорогою і збудованим жертовником, поклонінням ще до того, як сповнилася бодай одна обітниця. Послухай, якщо чекаєш на те, чого досі не бачиш.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Буття 12:1-9 Бог каже Авраму: вийди, залиш і йди до землі, яку Я тобі покажу. Що в цій обітниці з людського погляду не мало сенсу, зважаючи на вік Аврама та неплідність Сари?
- На тлі історії від Каїна й Авеля до Вавилонської вежі Аврам у Ханаані будує жертовники. Що цей контраст говорить про те, чого Бог шукає в людині?
- Проповідник наголошує, що Бог обрав Аврама не за його заслуги, а тому, що так захотів. Як ця правда змінює твої думки про те, чи придатна твоя особа для участі в Божій історії?
- У проповіді звучать слова Бонгоффера: тільки слухняний вірує. У яких щоденних виборах тобі найлегше відокремити віру від слухняності?
- Аврам прославляє Бога ще до того, як здійснилася хоч одна обітниця. Що заважає тобі віддавати Богові славу за те, Хто Він є, а не за те, що Він для тебе зробить?
- На що ти зараз чекаєш у своєму житті і як цього тижня, подібно до Аврама, можна збудувати свій жертовник поклоніння та зробити один конкретний крок слухняності?
