Одне єврейське слово, дайєну, тобто нам достатньо, уже тисячу років звучить у юдейській пасхальній пісні як перелік Божої доброти. Гість зі штату Огайо бере його за ключ до розмови про вдячність і про те, що Павло писав филип’янам і Тимофієві (Флп 2, 1 Тим 6) про життя без нарікань. Проповідь веде від дрібних дарів, яких ми не помічаємо, до складнішого питання: що робити, коли Бог кличе тебе до того, до чого ти почуваєшся зовсім не готовим. Послухай, чому, якщо Ісус є достатнім, то й ти є достатнім.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Посланні до филип'ян 2 Павло закликає робити все без нарікань і сяяти, як зорі, серед зіпсованого покоління. Як, на твою думку, вдячність і відсутність нарікань стають свідченням для оточення?
- У Євангелії від Івана 14 Пилип просить: "Господи, покажи нам Отця, і цього нам вистачить", а Ісус дає учням набагато більше, зокрема обітницю Святого Духа. Що ця розмова говорить про те, хто такий Ісус і як Бог відповідає на наші прохання?
- Єврейська пасхальна пісня "Даєну" повторює: "цього нам вистачило б". Як звучала б твоя власна "Даєну": за які, здавалося б, невеликі Божі дари на своєму духовному шляху ти вдячний?
- Павло пише, що побожність із задоволенням є великим здобутком, і маючи їжу та одяг, можна бути задоволеними. Що найчастіше забирає в тебе задоволення і змушує хотіти більшого й кращого?
- Мойсей і Єремія казали Богові, що не годяться для цього, а Павло почув: "Досить тобі Моєї благодаті". У якій сфері життя ти зараз відчуваєш свою недостатність і що змінює істина, що твоя здатність походить від Бога?
- Проповідник заохочував написати особисте визначення місії в одному реченні та обрати вірш як життєве гасло. Яким могло б бути твоє і який перший крок до нього можна зробити цього тижня?
