Чому нам так не подобається, коли в церкві говорять про гроші? Ця проповідь на основі 2-го послання до Коринтян (2 Кор 8-9) розповідає історію збору для голодуючого Єрусалима: бідні македоняни щедро дали одразу, а заможні коринтяни рік зволікали з виконанням обіцянки. Ти почуєш, що щедрість, це не привілей багатих, а постава вільного й радісного серця, яке знає, що все, що ми маємо, і так належить Богові. Послухай, і замість питати, скільки мусиш дати, запитай себе, як багато можеш дати з радістю.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Павло заохочує багатих коринтян прикладом бідних македонців, які попри власну нестачу склали щедрий дар для голодуючих в Єрусалимі. Чому цей приклад міг зворушити коринтян, які роком раніше лише пообіцяли допомогти?
- У 2 Коринтян 8 Павло згадує манну в пустелі: хто зібрав багато, не мав зайвого, а хто мало, не мав нестачі. Чого ця історія вчить про Бога як Подателя і про рівновагу в спільноті?
- У проповіді сказано, що наш календар і наші витрати краще за слова показують, у що ми насправді віримо. Що твої витрати за останній місяць говорять про те, до чого прив'язане твоє серце?
- Проповідник каже, що твій дім, автомобіль і гроші насправді не твої, ти лише ними розпоряджаєшся. Як змінюється твоє ставлення до майна, коли ти дивишся на себе як на управителя, а не власника?
- Павло пише, що Бог любить того, хто дає з радістю, а проповідь пропонує замість питання «скільки я маю дати?» запитати «скільки я можу дати з радістю і без примусу?». Що заважає тобі давати з вільного і радісного серця?
- Джерело нашої щедрості це Ісус, Який, будучи багатим, став бідним, щоб ми збагатилися (2 Коринтян 8:9). Який один конкретний крок у регулярному, нагодному чи благодійному даванні ти хочеш зробити цього тижня у відповідь на Його щедрість?
