Пастор, який під час двадцять восьмої операції своєї дружини все ще волав до Бога: доки ще, відкриває цей роздум над книгою пророка Авакума. Пророк ставив Богові ті самі питання й почув відповідь, якої зовсім не сподівався: знаряддям кари для Ізраїля мали стати ще жорстокіші вавилоняни (Ав. 1-3). Проповідь показує, чому Авакум усе ж не відмовився від розмови з Богом і що допомогло йому перейти від плачу до радісної пісні. Послухай, якщо носиш у собі питання, на які не отримуєш відповіді.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Авакум питає Бога: "Доки, Господи?", а у відповідь чує, що Бог піднімає жорстоких халдеїв. Чому ця відповідь так його здивувала й навіть обурила?
- Бог каже Авакумові: "Запиши це видіння ясно на таблицях" і "праведний житиме вірою" (Авакума 2:2-4). Що ці слова означали для пророка, який чекав навали Вавилону?
- Авакум не припиняє розмови з Богом: він стає на свою сторожу й чекає Божої відповіді. Якою є твоя молитва, коли Бог відповідає не так, як ти очікуєш, або здається, що мовчить?
- У проповіді наголошено, що ми спасенні не завдяки нашій вірності Богові, а завдяки Божій вірності нам. Як ця різниця змінює твій погляд на важкі часи?
- Авакум переходить від плачу до радісної пісні, згадуючи, що Бог робив у минулому (Авакума 3). Які конкретні Божі діла у своєму житті ти можеш сьогодні пригадати, щоб зміцнити довіру?
- Коррі тен Бум погодилася залишити своє питання під опікою тата, як ту важку валізу. Яке складне питання чи несправедливість ти хочеш цього тижня довірити Богові, замість брати все у свої руки?