Чому Бог мовчить, коли зло навколо набирає сили, а кривда лишається безкарною? Саме з таким питанням прийшов до Бога пророк Авакум, і відповідь, яку він почув, виявилася важчою за саме питання, ліки здавалися гіршими за хворобу (Ав. 1-3). Проповідь показує, що Божа справедливість діє в перспективі вічності, а не нашого короткого часу, і що її серцем є не вчинки, а віра: праведний житиме вірою. Послухай, якщо й ти чекаєш на відповідь, яка досі не приходить.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Авакум починає зі скарги: "Доки, Господи?". Які несправедливості він бачить в Юдеї і чому звертається з ними прямо до Бога, а не до людей?
- Бог відповідає, що знаряддям суду над Ізраїлем будуть жорстокі халдеї. Чому ця відповідь так вражає Авакума і що вона говорить про те, що Бог є Господом історії?
- У проповіді прозвучало, що коли Бог відповідає, Він часто робить це так, що це виходить за межі нашого розуміння. Коли твоє власне відчуття справедливості стикається з тим, як діє Бог?
- Бог каже Авакумові, що видіння чекає свого часу: "хоч би й забарилося, чекай на нього". Що допомагає тобі чекати на Божу дію, коли зло здається безкарним?
- "Праведний житиме вірою". Як ця істина змінює твій погляд на інших людей, якщо всі ми потребуємо благодаті, а не лише "гірші"?
- Авакум завершує словами: "хоч фігове дерево не зацвіте, я все ж радітиму в Господі". У якій складній ситуації цього тижня ти хочеш виявити таку саму довіру Богові і як це може виглядати на практиці?
