Чи завжди Бог зцілює, і що з нами не так, коли молитви про здоров’я залишаються без відповіді? Ця проповідь проводить нас через три зцілення з Євангелія від Матвія (Мт 8): прокаженого, слуги сотника та тещі Петра, показуючи, що Ісус долає релігійні, етнічні й культурні бар’єри, а Його чудеса є знаком прийдешнього Царства. Ми живемо між «вже» і «ще ні», одних Бог зцілює по цей бік вічності, інших, по той, але Він завжди піклується про Своїх дітей. Послухай і віднови довіру в молитві за хворих.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Матвій описує три зцілення одразу після Нагірної проповіді: прокаженого, слуги сотника і тещі Петра. Які бар'єри Ісус руйнує в кожній із цих історій і ким ці люди були в очах оточення?
- Ісус торкається прокаженого, а потім посилає його до священника скласти жертву. Що цей дотик і ця вказівка говорять про те, як Ісус відновлює стосунки людини з Богом і з людьми?
- Проповідь застерігає від двох крайнощів: обіцяти більше, ніж обіцяє Бог, і обмежувати Його дію через невіру. До якої з них тобі ближче і чому?
- Теща Петра не просить про зцілення, і про її віру нічого не сказано, проте Ісус її зцілює. Як ця історія відповідає на думку, що відсутність зцілення означає замалу віру або меншу цінність в Божих очах?
- Ми живемо між «вже» і «ще ні»: Ісус переміг хворобу і смерть, а ми все ще хворіємо і помираємо. Як це переконання змінює твій погляд на власні страждання і страждання близьких?
- Проповідник каже, що Бог завжди зцілює своїх дітей: чудесно, руками лікарів, по цей або по той бік вічності. За кого з хворих чи стражденних ти хочеш цього тижня молитися з такою довірою і як можеш цю людину підтримати?
