Динаміт Альфреда Нобеля мав полегшувати будівництво доріг і тунелів, та всупереч волі винахідника став знаряддям руйнування, так само й духовні дари, хибно зрозумілі, замість благословення можуть принести знеохочення й поділи. Ця проповідь веде нас до Коринфа, де апостол Павло пояснює, що кожен, хто визнає Ісуса Господом, має Святого Духа й отримав дари, щоб служити іншим у єдиному тілі Христа (1 Кор 12). Ми не обираємо, які дари отримали, але від нас залежать плоди нашого життя, а найкращою дорогою залишається любов. Послухай і відкрий, яким матеріалом у руках геніального Митця можеш стати саме ти.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Коринтяни жили в місті, повному язичницьких храмів і видовищних релігійних практик. Чому Павло починає розділ словами, що ніхто не може визнати "Ісус є Господь", як тільки Духом Святим?
- Павло описує Церкву як тіло, в якому нога не може сказати, що не належить до тіла, бо вона не рука (1 Коринтян 12:12-27). Що цей образ говорить про членів, які здаються слабшими або менш помітними?
- У проповіді прозвучало, що дари Духа не феєрверки, а знаряддя, дані для спільної користі. Як це змінює твій погляд на видовищні і менш помітні дари?
- Проповідник порівняв людей з різними матеріалами, такими як фарби, борошно чи звуки, а Святого Духа з геніальним митцем. Що в собі тобі здається малоцінним, але Бог міг би це використати?
- Павло завершує розділ словами про "найкращу дорогу", тобто любов. Як ти розумієш різницю між дарами, тим, що ми робимо, і плодами, тим, якими ми є, зокрема вдома і коли ніхто не бачить?
- Проповідь заохочує роззирнутися довкола і побачити потреби, які показує тобі Бог. Яку конкретну потребу ти бачиш у своєму оточенні і як можеш цього тижня відповісти на неї з любов'ю?