Чим, власне, є говоріння іншими мовами та пророкування, і чи мають ці дари сьогодні місце в церкві? У цій розмові двоє пасторів проводять нас через 14 розділ 1 послання до Коринтян (1 Кор 14), де Павло впорядковує найбільш суперечливі духовні дари: пояснює, кому вони служать, коли їх використовувати публічно і чому пророцтво завжди підлягає оцінці у світлі Писання. Виявляється, що ключем є не видовищність, а любов і збудування інших, бо Бог не є Богом хаосу, а порядку. Послухай, якщо ці теми викликали в тебе запитання або недовіру.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Павло починає 1 Коринтян 14 словами: прагніть любові та ревно бажайте духовних дарів. Як розділи 12 і 13 допомагають зрозуміти, чому в Коринті пророкування було важливішим за говоріння мовами?
- Павло порівнює незрозумілі мови з сопілкою, гуслами чи сурмою, що звучать невиразно. Що цей образ говорить про мету духовних дарів на зібранні церкви?
- У проповіді наголошується, що сучасне пророцтво не має авторитету Писання і його треба оцінювати за Писанням. Як на практиці розпізнати, чи слово, яким хтось ділиться, узгоджується з Божим Словом?
- Павло волів би сказати п'ять зрозумілих слів, ніж тисячу незнайомою мовою, щоб інші могли сказати амінь. Що змінюється у твоїй молитві й поклонінні, коли думаєш про збудування інших, а не лише себе?
- Бог не є Богом безладу, а миру, і порядок у церкві відображає Його характер. Як поєднувати відкритість до дії Святого Духа з порядком і самовладанням?
- Який дар від Бога ти можеш цього тижня використати з любов'ю, щоб хтось у твоїй спільноті отримав збудування, підбадьорення чи розраду?
