У світі, де кожен має свою правду, а тривога тисне на життя з усіх боків, чи є щось, на що можна по-справжньому спертися? Ця великодня проповідь повертає нас до вечора, коли Ісус каже стривоженим учням: «Я, дорога, і правда, і життя» (Ів 14). У ній звучить також особиста історія проповідника, який шукав Бога у східних релігіях, аж поки одне речення з Євангелія не поставило його перед рішенням, яке неможливо оминути. Послухай і переконайся, чому у світі багатьох доріг варто довіритися цій одній.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- В Євангелії від Івана 14:1-7 Ісус каже учням, що відходить, одразу після того, як передрік зречення Петра. Що могло найбільше тривожити їх тоді і як слова «віруйте в Бога, і в мене віруйте» відповідають на цей страх?
- Що, згідно з проповіддю, означає, що Ісус іде «приготувати місце» в Отця, і як Його хрест і воскресіння впливають на твоє розуміння неба як присутності самого Бога?
- Хома сміливо визнає, що учні не знають, куди йде Ісус. Яку цінність для тебе має щире запитування Бога і визнання своїх сумнівів?
- Проповідник порівняв істину із сонцем, гравітацією та стрілкою компаса, які не залежать від нашої думки. Що змінюється у твоєму мисленні, коли ти усвідомлюєш, що Ісус не лише знає істину, а й сам є істиною?
- Перших християн називали послідовниками дороги, а Бонгоффер казав: «Лише слухняний вірить». У якій сфері життя тобі важко йти дорогою Ісуса, коли все навколо говорить інакше?
- Проповідь почалася з тривоги, яку викликає ранкова перевірка новин і особисті страхи. Який конкретний крок ти можеш зробити цього тижня, щоб починати день із довіри Ісусові, а не з хаосу інформації?
