Удосвіта, після ночі безуспішного лову, на березі Галілейського моря горить вогнище, а Петро пам’ятає, що біля іншого вогнища, лише кілька днів тому, він тричі сказав: я ніколи його не знав. Ця зустріч із воскреслим Ісусом (Ів 21), серце проповіді про людину, яка підвела найближчого друга й повернулася до човна, бо вирішила, що її історія скінчилася. Замість докорів звучить одне просте питання про любов, і воно змінює все. Послухай, якщо колись думав, що після твого падіння Бог уже не має для тебе завдання.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Які подібності між покликанням Петра біля Галилейського моря три роки тому і сценою з Івана 21 показує проповідь і що вони могли означати для Петра?
- Чому багаття з рибою і хлібом на березі могло нагадати Петрові багаття на подвір'ї Кайяфи і що говорить про Ісуса те, що Він тричі питає його про любов?
- Після свого падіння Петро повертається до риболовлі, до того, що йому знайоме. До чого повертаєшся ти, коли відчуваєш, що підводиш Бога?
- Ісус не дорікає Петрові, а просто питає: чи любиш ти Мене. Як змінює твоє ставлення до власних падінь те, що Ісус ставить саме це питання, а не питання про твої гріхи?
- Ісус не лише прощає Петра, а й дає йому завдання: паси Моїх овець. Що заважає тобі повірити, що Бог і досі хоче використовувати тебе у Своїй місії?
- Пастор Рафал розповів про два озера і про те, як Бог повернув його до служіння. Кому цього тижня ти можеш сказати, що Ісус ще не закінчив із ним, і як це зробити?
