Молодий скульптор почув у натовпі, що його роботу приписують комусь іншому, і тієї ж ночі висік своє ім’я на стрічці Марії в «Пієті». Ця історія відкриває проповідь про царя Навуходоносора, який поставив своє ім’я на мільйонах цеглин і все одно не міг заснути (Дан 4). Гординя – це жити так, ніби я сам є джерелом своєї цінності, і жодні зусилля не можуть нас від неї вилікувати. Це може зробити лише Бог. Послухай, якщо хочеш побачити, що у твоєму житті має твій підпис, а що підпис Автора.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Що відбувається з царем Навуходоносором у Даниїла 4 і як сон про дерево застерігає його від гордині?
- Чому Бог дає цареві дванадцять місяців до виконання вироку і що це говорить про Його характер?
- У проповіді сказано, що гординя - це жити так, ніби я сам є джерелом своєї цінності. Чим це відрізняється від здорової гордості тим, ким Бог тебе створив?
- Де твій підпис, наприклад на роботі, у служінні чи в родині, стає важливішим за Божу славу?
- Гординя забирає співчуття і радість. Де ти помічаєш це в собі, наприклад коли подяку отримує хтось інший?
- Як ти можеш цього тижня застосувати на практиці «Ісусе, допоможи мені» вранці та «слава лише Богу» ввечері?