Чи є у твоєму житті речі, про які ти думаєш, що вони вже ніколи не зміняться? Проповідь починається зі спогаду про жебрака під мостом в Амстердамі, який за роки став такою ж частиною міста, як і сам міст, і веде нас до Красних воріт у Єрусалимі, де Петро та Іван зустрічають чоловіка, який сорок років носив свою недугу (Дії 3). Дорогою відкривається образ нового храму, збудованого з живого каміння, тобто зі звичайних людей, у яких живе Божий Дух. Послухай, якщо хочеш перевірити, чи справді неможливе може стати можливим.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Згідно з Діями 3:1-10, кульгавий щодня сидів біля Красних дверей і чекав милостині. Що говорить про Петра та Івана те, що замість грошей вони дали йому щось інше, і що саме?
- У Діях 3:12-26 Петро відводить увагу від себе й говорить про Ісуса, якого слухачі відкинули, а Бог воскресив із мертвих. Як ти думаєш, чому він починає з їхньої провини, а закінчує закликом до покаяння?
- Проповідник звернув увагу, що Петро, який раніше зрікся Ісуса і тонув під час бурі, тепер сам простягає руку жебракові. Що ця зміна в Петрові говорить тобі про те, як Бог може діяти через тебе?
- У проповіді йшлося про новий храм, збудований із живого каміння, у якому діє Святий Дух. Що означає, що ми є храмом, і як це змінює твій погляд на церкву?
- Жебрак роками був незмінною частиною пейзажу, як той біля мосту в Амстердамі. Що у твоєму житті, родині чи стосунках здається тобі незмінним і що заважає повірити, що Ісус може це змінити?
- Петро каже, що ще не пізно впізнати Ісуса й прийняти Його прощення. Кому цього тижня ти можеш простягнути руку й поділитися тим, що маєш, тобто доброю новиною про Ісуса?
