Троє солдатів у покинутій стодолі: один плаче, другий зривається в розпач, третій мовчки стискає порожню пляшку. Ця сцена відкриває роздуми про чоловіка, кульгавого від народження, який біля Красних воріт просив у Петра та Івана кілька монет, а почув: срібла й золота не маю, але що маю, те тобі даю (Дії 3). Проповідь запитує, що ми насправді можемо дати виснаженому світові, коли самі почуваємося вигорілими, і показує різницю між вірою в Ісуса та довірою Ісусові. Послухай і подумай, чи не просиш ти в Бога дрібниць там, де він хоче дати повноту життя.
Найбільший дар
Аж до краю землі
Ісус доручив нам нести Добру Новину про спасіння аж до кінців землі. Однак ми не перші, хто це робить. Тому, шукаючи натхнення для дії, ми хочемо вчитися у тих, хто був на самому початку, звертаючись до Книги Діянь Апостолів.
Читаючи її, ми відкриваємо, що, попри численні перешкоди, Євангеліє, проповідуване в силі Святого Духа, не можна зупинити. Воно долає чергові бар’єри й перетворює життя людей, часто тих, від кого цього найменше очікують.
«Діяння апостолів», це книга, в якій справді багато чого відбувається. Варто її читати, щоб щось відбулося також у твоєму житті, і в житті людей, яких Бог ставить на твоєму шляху.
Переглянути всю серію
11 проповідей
