Малий Ясь повертається зі школи із запитанням, чи не є Різдво однією великою неправдою, і чує від тата відповідь, якої аж ніяк не сподівався. Від цієї сценки проповідь веде до самого початку Євангелія від Луки (Лк 1), де євангеліст обіцяє Теофілові певність, тверду, як римський асфальт. Благовістя Захарії та Марії показує двох людей, для яких Божа обітниця була по-людськи неможливою: один, через своє минуле, друга, через своє теперішнє. Послухайте й побачте, що неможлива історія двотисячолітньої давнини здатна змінити у вашому завтра.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- На початку свого Євангелія Лука пише, що все ретельно дослідив, щоб Теофіл мав певність. Що говорить тобі образ грецького слова асфалейя, твердої маси, яка з'єднувала римські дороги й акведуки, про довіру до різдвяної історії?
- Захарія питає: "З чого я це пізнаю?", а Марія: "Як це станеться?". Чим відрізняються ці запитання і що робило слова ангела неможливими в очах кожного з них?
- Проповідник зауважує, що Захарії заважало його минуле, а Марії її теперішнє. Що з твого минулого чи нинішньої ситуації ускладнює віру в те, що Бог може діяти у твоєму житті?
- У проповіді звучить думка: "Що Бог міг би зробити через когось такого, як я?". Що історія Марії з Назарета, без статусу й доброго походження, показує про те, кого обирає Бог?
- Іван мав навернути серця батьків до дітей, а Скрудж питає, чи не запізно змінитися. У яких стосунках тобі сьогодні потрібна покора, щоб щось виправити?
- Який один конкретний крок віри ти можеш зробити цього тижня, щоб те, що ти святкуєш на Різдво, стало чимось більшим за подарунки й традиції?
