У 2009 році в Букінгемському палаці Мішель Обама обійняла королеву Єлизавету II, порушивши протокол, який століттями забороняє торкатися монархині без її запрошення. Гості, запрошені на аудієнцію, зазвичай говорять про два почуття водночас: про честь і про страх повестися не так. Ця сцена відкриває проповідь про Ізраїль біля гори Синай (Вих 19). Бог починає з нагадування, що вже їх визволив, називає їх своїм скарбом, а відразу потім проводить межу, яку не можна переступити. Послухай, якщо не знаєш, як близько до Бога тобі можна підійти.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Перш ніж говорити про завіт у Виходу 19:4-6, Бог нагадує Ізраїлю, що Він уже для нього зробив. Що змінює те, що визволення приходить раніше за завіт, а послух є відповіддю, а не умовою?
- Як ізраїльтяни, які щойно почули, що вони особлива власність Бога, Його скарб, могли розуміти межі навколо гори, прання одягу і три дні приготування?
- Проповідь починається з двох ставлень: страху, що я недостатньо добрий, щоб наблизитися до Бога, і ставлення до Бога як до приятеля. Яке з них тобі ближче і в яких сферах життя воно проявляється?
- Проповідник порівнює Божу святість з лініями високої напруги і з тим, як ми забороняємо дитині торкатися гарячої духовки. Як ці образи допомагають тобі бачити в Божих межах любов, а не ворожість?
- Послання до євреїв каже, що ми підійшли не до димної гори, а до Ісуса, через Якого маємо доступ до Бога. Як це впливає на твоє переконання, чи і як ти можеш приходити до Бога?
- Якщо твоє життя схоже на клубну футболку, за якою люди судять про всю команду, то в якій конкретній ситуації цього тижня ти хочеш, щоб інші побачили в тобі образ святого Бога?
