Начальник синагоги нервово ходить берегом Галілейського моря і виглядає одного човна, бо за кількасот метрів помирає його дванадцятирічна донька. Того самого дня крізь натовп пробирається жінка, у якої дванадцять років хвороби забрали здоров’я, майно й місце серед людей (Мк 5). Проповідь показує, що цих двох людей, яких різнило абсолютно все, поєднало одне, розпач біля ніг Ісуса. Послухай, якщо шукаєш відповіді на питання, кому допомагати, коли потреб навколо більше, ніж можна осягнути.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Марка 5:21-43 Яір, шанований начальник синагоги, падає до ніг Ісуса, а поруч із ним жінка, яка 12 років була відкинута суспільством. Що для тебе означає те, що таких різних людей об'єднує той самий відчай?
- Чому для жінки з кровотечею слово "дочко" могло важити так само багато, як і саме зцілення? Що ця сцена показує про те, як Ісус дивиться на відкинутих?
- Коли слуги кажуть Яірові, що його донька померла, Ісус відповідає: "Не бійся, тільки віруй". Якою є віра в момент, коли по-людськи все вже втрачено?
- У проповіді сказано, що легко нехтувати Божою благодаттю, коли здається, що ми все контролюємо завдяки грошам, зв'язкам чи становищу. У яких сферах твого життя бракує відчуття залежності від Бога?
- Проповідник наголошує, що найглибша потреба людини: стосунки з Богом, а задоволення базових потреб може вести до Ісуса. Як поєднувати практичну допомогу з турботою про чиїсь стосунки з Богом?
- "Зроби для одного те, що хотілося б зробити для кожного". Хто та одна людина поруч із тобою, якій ти можеш реально допомогти цього тижня, і з чого почнеш?
