У концентраційному таборі один композитор бачив сон, що війна закінчиться саме тридцятого березня. Коли цей день минув, а нічого не змінилося, його життя згасло разом із надією, цю історію наводить Віктор Франкл, і саме нею починається ця проповідь. Вона веде до Книги Йоіла і до питання, яке повертається щоразу, коли нас кривдять: чи Бог це бачить і чи Бог знає? Послухай, якщо потребуєш почути, що навіть звістка про Божий суд може бути доброю звісткою, і що справді є на що чекати.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Йоіл зображує Бога як суддю, який у долині Йосафата зачитує дуже докладне звинувачення проти народів (Йоіла 4:1-8). Що ці конкретні звинувачення говорили жителям Юдеї про те, чи пам'ятає про них Бог?
- Як образи жнив і винного преса, а також картина Єрусалима, де гори течуть молодим вином, а з храму витікає потік (Йоіла 4:13-18), пов'язані з Едемським садом і новим Єрусалимом з Об'явлення?
- Проповідник запитав, чи може у світі поганих новин звістка про суд бути доброю новиною. Чому віруючі в Камбоджі відреагували на неї танцями та співом, і що ця реакція показує тобі?
- У якій ситуації кривди чи несправедливості в тобі виникає питання: чи бачить Бог, чи знає Бог? Що змінює правда про те, що Бог бачить і одного дня скаже: досить?
- Проповідь показала шлях Божої присутності: від Едему, через храм та Ісуса, до Святого Духа, який живе у віруючих. Як усвідомлення того, що ти є домом Бога, впливає на твоє повсякденне життя?
- З ким цього тижня ти можеш поділитися надією, що справді є чого чекати, і як саме плануєш це зробити?
