Засуджений уже стоїть перед розстрільною командою, коли на площу вбігає посланець із помилуванням, ця мить змінила все подальше життя Федора Достоєвського. Подібним досвідом жив Павло, який писав про себе: богохульник і гонитель, а проте я був помилуваний (1 Тим 1). Проповідь говорить про те, що минуле не позбавляє нас права служити, і про вдячність, яку забули дев’ятеро з десяти зцілених. Послухай, якщо думаєш про себе, що вже ні на що не годишся.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У 1 Тимофія 1:12-17 Павло називає себе богохульником, гонителем і кривдником. Чому, пишучи молодшому співпрацівникові, він так відверто згадує своє минуле?
- Павло пише, що був помилуваний, щоб Христос показав на ньому все Своє довготерпіння як приклад для тих, хто увірує (в. 16). Що це говорить про мету Божої благодаті в його житті?
- У проповіді йшлося про те, що ми часто приховуємо минуле, живемо з почуттям провини і вважаємо, що наші падіння нас дискваліфікують. Що у твоєму погляді на себе найбільше заважає тобі віддати своє життя в розпорядження Богу?
- З десяти зцілених лише один самарянин повернувся, щоб подякувати Ісусу. Чому нам легше просити Бога в труднощах, ніж дякувати Йому, коли щось вдається?
- Проповідник наголошував, що головний герой нашої історії Бог, а не ми. Як змінюється твоя розповідь про власне життя, коли в центрі стоїть Бог?
- У проповіді прозвучало, що свідчення життя говорить голосніше за найгучніші слова. Кому цього тижня ти можеш показати свою вдячність Богу і в який конкретний спосіб?
