Відкинута брила мармуру, якою знехтував Донателло, через роки стала Давидом Мікеланджело. Цим образом починається роздум про зустріч Ісуса з Матвієм, митником, викресленим із власного народу (Мт 9), людиною, якій Ісус не ставить жодних умов, а просто каже: іди за Мною. Проповідь запитує, кого ми перекреслюємо вже за обкладинкою і чому церква ніколи не може бути місцем, де хтось почувається небажаним. Послухай і побач, що Ісус помічає в людині, на якій усі інші вже поставили хрест.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Матвій був митником у Капернаумі, і свої вважали його злодієм і зрадником, що працює на окупантів. Що говорить про Ісуса те, що саме йому Він сказав: «Іди за Мною»?
- Як ти розумієш відповідь Ісуса фарисеям у Матвія 9:12-13: «Не здорові потребують лікаря, а хворі» та «милосердя хочу, а не жертви»?
- Ісус не поставив Матвію жодних умов: не вимагав спершу змінитися чи повернути вкрадене. Що в цьому запрошенні найбільше тебе зворушує або викликає внутрішній опір?
- У проповіді сказано, що піти за Ісусом може лише той, хто має сміливість стати перед дзеркалом і визнати, що потребує лікаря. Що допомагає тобі побачити себе в цьому світлі?
- Донателло відкинув брилу мармуру, а Мікеланджело побачив у ній Давида. За чим ти найчастіше оцінюєш інших людей і кого тобі легко відкинути, як той «неідеальний камінь»?
- Пастор вручив колишньому в'язню ключі від церкви, а Вільям Бут сказав синові в пабі: «Це наші люди». Кого саме ти можеш цього тижня запросити чи прийняти так, як Ісус прийняв Матвія?
