Чоловік, схилений над пергаментом, розглядає чорнильні плями, яких уже не стерти, і знає, що в очах сусідів він сам така пляма. Ця проповідь, розказана голосом Матвія, митника з Капернаума, веде до миті, коли Ісус зупиняється біля його митниці й каже лише: «іди за Мною» (Мт 9). Дорогою постає непросте питання: чому люди більше радіють зціленому хворому, ніж наверненому грішнику? Послухай, якщо тобі колись здавалося, що твоє минуле закриває дорогу до Бога.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Матвія 9:9-13 покликання Матвія описано дуже коротко: Ісус каже "Іди за Мною", і він встає та йде. Що втрачав цей митар, вирішуючи встати з-за митного столу?
- Фарисеї питають учнів, чому їхній Учитель їсть із митарями та грішниками. Що, згідно з проповіддю, стояло за цим питанням і за способом життя фарисеїв як "відокремлених"?
- Ісус відповідає: "Не здорові потребують лікаря, а хворі" і "Милосердя хочу, а не жертви". Що ці слова говорять про те, як Бог дивиться на людей із заплямованим минулим?
- У проповіді звучить думка, що люди більше радіють зціленню хворого, ніж наверненню грішника. Звідки береться таке ставлення і де ти помічаєш його в собі?
- Матвій порівнює своє життя з пергаментом, на якому лишилися чорнильні плями, що їх неможливо стерти. Як прийняття Ісусом змінює твій погляд на плями власного минулого?
- Кого у твоєму оточенні сьогодні вважають "ам гаарец", кимось гіршим і відкинутим, і як цього тижня ти можеш виявити до цієї людини милосердя замість дистанції?