Невже Бог справді не любить багатих, а любить лише бідних? Притча про багача та Лазаря (Лк 16) століттями викликає це запитання, і саме з ним зустрічається ця проповідь, показуючи, що її суть не в стані рахунку, а в стані серця: у тому, на чому ти будуєш свою ідентичність і що вважаєш своїм найбільшим добром. Зворушлива історія отця Даміана, який оселився серед прокажених на Молокаї, показує, що стається, коли Бог стає чиїмось справжнім скарбом. Послухай і дай собі відповідь на два найважливіші запитання: хто ти і що є твоїм найбільшим добром?
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Луки 16:19-31 багач не має імені, а жебрака звуть Лазар, що означає "Бог допомагає". Що ця різниця говорить про ідентичність і найбільше благо кожного з них?
- Перші слухачі Ісуса вважали багатство ознакою Божого благословення, а Лазаря нечистим. Що в кінці цієї притчі мало їх найбільше здивувати?
- Авраам відповідає, що брати багача мають Мойсея і пророків. Чому, згідно з проповіддю, Божого слова достатньо і навіть воскреслий з мертвих не переконає тих, хто його не слухає?
- Проповідь ставить питання: хто ти і що є твоїм найбільшим благом? Як ти на нього відповідаєш і що, крім ролі в родині, роботи чи звання, справді визначає твою ідентичність?
- Багач жодного разу не встав з-за столу, щоб пройти кілька кроків до своєї брами. Хто сьогодні є таким Лазарем біля твоєї брами, кого легко не помітити?
- Мешканці острова попросили праву руку отця Дем'яна, бо саме нею він їх торкався. Як цього тижня ти можеш використати те, що маєш, на благо конкретної людини?
