Лікар каже: зробимо резонанс, подивимося. Годинникар теж спершу розкручує годинник, а вже потім висловлюється. З людьми буває навпаки, бо ми дивимося на них крізь рожеві або темні окуляри й одразу знаємо своє. Ця сцена відкриває проповідь про скіпку й колоду, про настанову та про слова, які іноді краще залишити на потім (Матв 7:1-12). Ісус не вимагає від нас бути досконалими, а вчить спершу побачити, крізь що ми дивимося, і просити Отця про світло. Послухай, якщо хочеш перевірити, які окуляри в тебе на носі, коли в твоєму домі висить конфлікт.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Що, за словами Ісуса в Євангелії від Матвія 7:1-5, означає колода в оці і чим вона відрізняється від скіпки в оці брата?
- Ісус каже: «Не давайте святого псам». Як ти розумієш ці слова в контексті настанови інших?
- Крізь які окуляри, рожеві чи темні, ти найчастіше дивишся на людей і ситуації навколо себе? Звідки це може братися?
- Коли востаннє тобі траплялося зранити когось правдою, сказаною не на часі? Що можна зробити інакше?
- Що допомагає тобі побачити власну колоду: молитва, Боже Слово, розмова з мудрою людиною, хвилина тиші?
- У якій розмові чи конфлікті цього тижня можна застосувати принцип з Матв 7:12 і ставитися до іншої людини так, як хочеться, щоб ставилися до тебе?
