Филип перебуває в самому центрі великого пробудження в Самарії, коли чує наказ: устань і йди на пустельну дорогу. Він залишає все і йде, а на тій дорозі зустрічає ефіопського вельможу, який читає пророцтво Ісаї й не розуміє ані слова (Дії 8). Проповідь показує, що таке радикальний послух і як звичайне запитання може відкрити комусь шлях до віри. Послухай і побач, чому найбільше чудо цієї історії стається посередині, а не на початку чи в кінці.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Пилип залишає пробудження в Самарії та йде на пустельну дорогу до Гази, навіть не знаючи, що має там робити. Що короткий опис "встав і пішов" говорить про його стосунки з Богом?
- Проповідник припускає, що євнуха як скопця, ймовірно, не впустили до храму. Як ця обставина допомагає зрозуміти його запитання про те, що заважає йому охреститися?
- Пилип не зупиняє колісницю із заявою, що має слово від Бога, а підбігає, слухає і питає, чи розуміє вельможа, що читає. Чого тебе вчить такий спосіб почати розмову про віру?
- Проповідь каже, що найбільше диво цієї історії не ангел і не перенесення Пилипа, а прощення грішника. Що допомагає тобі перейти від знання про Ісуса в голові до віри всім серцем?
- Проповідник розповідає про внутрішні спонукання повернутися по автостопника чи бабусю в лісі. Як ти розпізнаєш такі спонукання Святого Духа і що найчастіше змушує тебе їх приглушувати?
- Кого Бог ставить на твоєму шляху цього тижня і яке одне запитання чи слово про Ісуса ти можеш йому подарувати, навіть без виразного спонукання?
