Чи справді церкву можна називати родиною, якщо перша історія про братів у Біблії завершується вбивством, а брати цілком здатні зачиняти одне одного у ванній? Ця проповідь із четвертого розділу Дій апостолів (Ді 4) показує спільноту, єдності якої ніхто не виробив, її дав Святий Дух, як полю соняшників, що разом повертаються за одним сонцем. Почуємо також про християн Карфагена, які під час епідемії залишились у місті, щоб допомагати навіть своїм ворогам. Послухай, якщо вагаєшся між прагненням близькості й бажанням тримати людей на відстані.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Дії 4:32-37 описують громаду, яка мала одне серце й одну душу, і ніхто не називав своїм того, що мав. Що, згідно з текстом і проповіддю, зробило таких різних людей однією родиною?
- Вірші 34-35 розповідають, як люди продавали землю й доми та клали гроші до ніг апостолів. Чому ця добровільна щедрість так вражала людей того часу і як вона підкріплювала свідчення про воскресіння?
- Проповідь починається з питання, чи доречно порівнювати церкву з родиною, адже багато родин, зокрема біблійних, сповнені конфліктів. Які бар'єри змушують тебе тримати інших віруючих на відстані витягнутої руки?
- Образ поля соняшників показує, що їхня злагода залежить від одного: повернення до сонця. Що на практиці допомагає тобі зосереджуватися на Христі так, щоб це будувало єдність із людьми, які іноді тебе дратують?
- Проповідник підкреслює, що єдність серця походить від Святого Духа, а єдність у місії та в тому, щоб ділитися, є наслідком наших рішень. Яке рішення, що відсуває твоє «я» на другий план, ти можеш ухвалити у своїй громаді?
- Історія Джеффа почалася з пакета продуктів і запрошення до церкви. Кому цього тижня ти можеш виявити конкретну щедрість своїм часом чи грошима, щоб ця людина побачила, що Ісус зробив у твоєму житті?
