Чи розмова з Богом, це перше, що зникає з твого календаря, коли день стає надто тісним? Ця проповідь веде нас до Капернаума, де Ісус після цілого дня й вечора зцілень встає перед світанком і тихо йде на самотнє місце, щоб молитися (Мк 1). Виявляється, що чим більший виклик поставав перед Ним, тим більше Він сповільнювався, а молитва давала Йому змогу сказати ні навіть добрим справам, які могли відвести Його від місії. Послухай і перевір, чи, бува, ти не занадто зайнятий, щоб не молитися.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Євангелії від Марка 1:35-39 Ісус після дня зцілень до пізньої ночі встає ще затемна і йде в безлюдне місце молитися. Що цей момент говорить про Його стосунки з Отцем?
- Коли учні кажуть Ісусові: усі тебе шукають, Він відповідає: ходімо деінде. Як молитва могла допомогти Йому відмовитися навіть від доброго і залишитися вірним своїй місії?
- Проповідник навів слова: я надто зайнятий, щоб не молитися. Чому, на твою думку, молитва так часто першою зникає з нашого розкладу?
- У проповіді прозвучало, що бути з Богом важливіше, ніж те, що ми робимо для Нього. Де у твоєму житті діяльність для Бога витісняє час, проведений з Ним?
- Молитва буває розмовою в один бік, коли ми лише говоримо і не слухаємо. Що допомагає тобі зупинитися й почути, що Бог хоче тобі сказати?
- Проповідник навів приклади: щоденник, записування імен близьких, роздуми над одним реченням Писання, початок дня зі слів: це був добрий день. Який конкретний час і спосіб побути наодинці з Богом ти можеш запланувати цього тижня?
