Дитина, що йде слідом за дорослим, повторює все: жест, тон, навіть те, чого ми воліли б не показувати. Від цього спостереження проповідь веде до вечора, коли Ісус встає від столу, підперізується рушником і починає мити ноги своїм учням, навіть тому, про кого знає, що той за мить Його зрадить (Ів 13). Спротив Петра показує, як важко прийняти Бога, який схиляється так низько, і як сильно образ Бога, який ми носимо в голові, змінює наше життя. Послухай і запитай себе, як назвали б тебе люди, серед яких ти живеш.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У проповіді пояснено, що за часів Ісуса миття ніг було справою найнижчого слуги, і учні мили ноги рабинові, а не навпаки. Як це змінює твоє бачення сцени з Івана 13:1-20?
- Як ти розумієш слова Ісуса до Петра: "Якщо Я тебе не вмию, не матимеш частки зі Мною"? Чому прийняття Його служіння є умовою, щоб передавати його іншим?
- Ісус умив ноги й Юді, знаючи, що той Його зрадить. Що це говорить про любов, яка не обирає лише тих, хто нам подобається?
- Проповідник сказав, що любов більше пов'язана з тим, що ми робимо й обираємо, ніж з тим, що відчуваємо. Де у твоєму житті почуття найчастіше заміняють дії?
- Проповідь питала, який образ Бога ти носиш у думках: далекого й суворого чи близького й сповненого смиренної любові. Як цей образ впливає на твою готовність служити іншим?
- Місіонера, який мив закривавлену ногу хлопчика, почали називати людиною від Бога. Як би описали тебе кількома словами рідні та сусіди, і кому конкретно ти можеш послужити цього тижня?
