Чому так важко сказати комусь правду, яка могла б його визволити? Понад половина християн визнає, що боїться говорити про Ісуса, через страх відкинення, осуду чи запитання, на яке немає відповіді. Ця проповідь звертається до останнього листа Павла, написаного з ув’язнення до Тимофія (2 Тим 4), де апостол наказує: проповідуй слово вчасно і невчасно, але роби це вміло й терпляче. Послухай, щоб побачити, чому наприкінці Павло назвав цей важкий бій прекрасним.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- Павло пише 2 Тимофія 4:1-10 з в'язниці в Римі, очікуючи смерті. Що говорить про нього те, що в такій ситуації його останнє доручення звучить так: «Проповідуй слово»?
- Павло попереджає про час, коли люди оточать себе вчителями, які кажуть те, що вони хочуть почути. Де ти бачиш це сьогодні, наприклад у євангелії успіху, про яку йшлося в проповіді?
- Павло закликає бути готовими «вчасно і невчасно», але діяти вміло й терпляче. Чого історія Боба і жінки, якій він спершу надав підтримку, вчить про поєднання цих двох речей?
- У проповіді названо багато страхів: відкинення, осуду, складних запитань, бути лицеміром. Який із них найчастіше стримує тебе від розповіді іншим про Ісуса і чому?
- Павло підсумовує своє життя: «Я боровся доброю боротьбою, біг закінчив, віру зберіг». Що, згідно з проповіддю, робить боротьбу за звіщення Євангелії прекрасною попри ціну й труднощі?
- Подумай про одну людину зі свого оточення: чого вона найбільше потребує зараз і як цього тижня ти можеш відповісти на цю потребу та поділитися тим, ким для тебе є Бог?
