Чоловік повертається з роботи й показує дружині маленький пухир на долоні, не болить, саме мине. За кілька тижнів він чує вирок, що відбирає в нього дім, родину і будь-який людський дотик до кінця життя. Ця зворушлива розповідь про долю прокаженого веде до сцени з Євангелія від Луки (Лк 5), де Ісус міг зцілити одним словом, та все ж простягнув руку й доторкнувся. Послухай, якщо тобі знайомий смак ізоляції, через хворобу, сором, залежність чи гріх, і хочеш почути, що Ісус відповідає на тихий поклик серця.
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- За часів Ісуса прокажений мусив жити за селом, носити лахміття і кричати "нечистий". Що ця хвороба означала для чоловіка з Луки 5:12-16, окрім самого фізичного страждання?
- Ісус міг зцілити одним словом, але торкається прокаженого, хоча закон казав, що той, хто торкається нечистого, сам стає нечистим. Що цей дотик говорить про те, хто такий Ісус і як Він дивиться на людину?
- Прокажений каже: "Якщо захочеш, можеш мене очистити", а Ісус відповідає: "Хочу". Що для тебе означає, що Ісус хоче торкнутися й твого життя, навіть того, що в ньому найбільш хворе і грішне?
- У проповіді проказа постає як образ гріха, який відділяє людину від Бога і від інших людей. Як гріх чи сором ізолюють людей сьогодні і що заважає повірити, що Ісус хоче вивести нас із цього?
- Учні роздумували, що означає ловити людей, а дехто з них відсахнувся від прокаженого. Чого ця сцена вчить тебе про те, як Ісус хоче, щоб Його учні ставилися до відкинутих людей?
- Хто у твоєму оточенні почувається самотнім, відкинутим чи "недоторканним" і який конкретний крок до цієї людини ти можеш зробити цього тижня?
