Гелен Келлер, яка втратила зір у дитинстві, казала, що гірше за сліпоту, мати очі й не бачити. Ці слова відкривають роздум над єдиним чудом, у якому Ісус зцілює сліпого поступово, та над визнанням Петра поблизу Кесарії Филипової (Мк 8). Проповідь показує, що можна бути близько до Ісуса й бачити Його дію, але все ж дивитися на Нього крізь фільтр власних страхів та очікувань, адже переміна серця це процес, якого Він не залишає на півдорозі. Послухай і запитай самого себе: за кого ти Його вважаєш?
Питання для обговорення
Для розмови в домашній групі або для особистих роздумів після проповіді.
- У Євангелії від Марка 8:22-33 Ісус зцілює сліпого у два етапи, а одразу після цього Петро визнає, що Ісус є Христос. Як ці дві сцени пояснюють одна одну?
- Петро каже правду: "Ти Христос", а за мить чує: "Відійди від Мене, сатано". Якого Месію очікували учні і чому звістка про страждання так їх приголомшила?
- Після першого дотику сліпий бачить людей, наче дерева, що ходять. У якій сфері твого життя поведінка вже змінилася, а серце все ще реагує по-старому?
- Проповідник каже, що найбільший опір Ісусові це не невіра, а спроба змінити Його дорогу. Як виглядає у твоєму житті позиція "вірю, але не так"?
- Марта пішла від лікаря, бо почула не те, чого хотіла. Коли тобі трапляється приходити до Ісуса з готовим планом і як ти реагуєш, коли Він починає говорити про тебе, а не про інших?
- Крізь який фільтр страхів ти сьогодні дивишся на когось близького, на роботі чи в церкві, і як цього тижня можна звернути погляд на Ісуса, щоб побачити цю людину ясніше?
