Опівдні, коли по воду ніхто не ходить, до криниці Якова приходить самотня жінка, з глеком і з історією, надто важкою, щоб розповідати її в місті. Проповідь веде крізь розмову, в якій Ісус переступає межу за межею: національну, суспільну, релігійну, звичаєву, аж до найважчої, межі людського сорому (Ів 4). Виявляється, її прагнення нового початку мало глибше джерело, ніж вона сама могла назвати. Послухай і подумай, до якої Самарії веде тебе Ісус сьогодні.
Та одна розмова
Один на один
Хто б не хотів змінити світ на краще? Хоча цю остаточну зміну здійснить сам Бог, у Його плані є місце для кожного з нас, адже Він хоче використовувати кожного. А сам Ісус показав нам приклад того, як ми можемо це робити. Коли ми придивляємося до того, як Ісус впливав на своє оточення, ми виявляємо, що, хоча Він часто був оточений натовпами, Він завжди звертав увагу на окремих людей. Його підхід, «один на один». Тож як використати цю одну зустріч, одну трапезу, одну розмову, щоб одна людина могла відчути доброту самого Бога?
Переглянути всю серію
12 проповідей
