Ти купуєш чергову відпустку, чергову річ, чергову мить радості, і все одно відчуваєш, що найголовнішого бракує? Ця проповідь звертається до двох псалмів прочан (Пс 127 і 128) і показує, чому дім можна будувати без відпочинку, а щастя в ньому так і не оселиться. Спочинок і діти названі тут дарами, але сам дар нікого не робить щасливим, потрібне щось із нашого боку. Послухай, якщо хочеш, щоб твій дім став місцем, до якого хочеться повертатися.
Щасливий дім
У дорозі
Подорожі та розмови чудово доповнюють одне одного. Найкраще подорожувати в гарній компанії, адже тоді кожна подорож стає нагодою не лише для обміну думками, а й для спільного мовчання. Літо, час відпусток і поїздок, сприяє тому, щоб згадати, що Бог є найважливішим супутником нашої подорожі, у тому числі й тієї найбільшої, яку називають життям. А якщо ми вже мандруємо разом із Ним, то, окрім моментів, коли ми мовчимо й радіємо лише своїй присутності, варто також радіти розмові.
Тому цього літа ми читатимемо цикл псалмів, які називають паломницькими або мандрівними, оскільки їх декламували під час подорожі до Єрусалима. Це подорож крізь повороти життя, від смутку й самотності до спільноти та прославлення. Однак найголовніше в ній те, що ми можемо йти й розмовляти з самим Богом.
Переглянути всю серію
22 проповіді
